Актуальні новини

Культурний шок

Наступного року має запрацювати безпрецедентна за масштабами державна програма з відновлення культурних пам’яток України. 25% цього бюджету, цілком імовірно, отримає саме Львівщина.

55 мільярдів гривень на культуру

Наступного року «Велике будівництво», яке розпочалося з президентської ініціативи, має переключитися на культурні об’єкти. За словами міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, мова має йти про бюджет в 55 млрд гривень на 4 роки для відновлення культурного фонду України. Імовірно, найбільшу частку цієї державної програми реалізують саме на Львівщині.

«Львівщина має амбітну ціль – 25% передбаченого фінансування на проєкт «Велике будівництво» у культурі отримати на реставрацію та збереження пам’яток нашої області. Чому стільки? Бо в нашій області зосереджена чверть усіх пам’яток культурної та архітектурної спадщини України. Це понад 8 тисяч об’єктів, – пояснює голова Львівської ОДА Максим Козицький. – Вдячний Президенту України, що нарешті культура у фокусі. І програма «Великого будівництва» у культурі дозволяє по-іншому подивитися на наш туристичний потенціал, створити нові робочі місця, розвинути біля реставрованих культурних перлин також і суміжні галузі».

На Львівщині станом на цей рік зареєстровано 228 музейних закладів, 3788 пам’яток архітектури (684 з них – національного значення), 849 пам’яток історії (15 – національного значення), 312 пам’яток монументального мистецтва (3 – національного значення) та 919 пам’яток археології (14 – національного значення).

Наразі весь культурний бюджет країни, за словами міністра Ткаченка, не перевищує 8 млрд гривень. Відтак, «Велике будівництво» у культурі має стати без перебільшення наймасштабнішим проєктом з відновлення пам’яток за всі роки незалежності. Для порівняння, у минулі два роки на Львівщині з обласного бюджету на охорону та збереження культурних пам’яток виділялося 12,3 млн (2018 рік) та 21,7 млн грн (2019 рік).

  22 грудня — Ганна зимова (темна): історія, традиції та прикмети свята

Що зроблять на Львівщині

Вже відомий перелік об’єктів, які у Львівській ОДА пропонують долучити до проєкту в регіоні. За задумом, мова йде не лише про безпосередню реставрацію спадщини, але й про так звану ревіталізацію, тобто повноцінне повернення до життя цих об’єктів, перетворення їх на туристичні та культурні магніти регіону.

До списку на масштабну ревіталізацію на Львівщині потрапили майже 20 унікальних культурних об’єктів. Мова про замки, дерев’яні церкви, стародавні костели тощо. Частина цих споруд занесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО, тож важко переоцінити значення їхнього збереження та реставрації.

Серед найбільш знакових об’єктів у списку є такі, що занепадали протягом останніх років, якщо не десятиліть. Коштів, що скеровувалися на частину цих знакових об’єктів, вистачало лише на підтримку базових потреб та протиаварійні роботи (хоча, як пам’ятаємо, ситуація із обваленням стіни в Поморянському замку продемонструвала, що й цих коштів критично бракувало).

Львівська обласна державна адміністрація пропонує для «Великого будівництва» в культурі в першу чергу звернути увагу на унікальний 500-літній замок у Свіржі, замок у Старому Селі, палац Потоцьких у Тартакові, замок-палац у Поморянах, замок в Бродах, Костел Успення Пресвятої Діви Марії в Білому Камені, костел в Комарно, Добромильську ратушу, дерев’яні церкви у Дрогобичі та селі Ісаї , а також інші об’єкти. Окремим пунктом є облаштування історико-культурного парку «Древній Звенигород», про яке дослідники благають на Львівщині уже роками.

Такий список вражає, адже варто лише поглянути на актуальні фото з більшості перелічених об’єктів, аби зрозуміти, наскільки критично важливою для них є масштабна реставрація та ревіталізація. У ЛОДА наголошують, що запропоновані до переліку Програми «Велике будівництво» об’єкти культурної спадщини потребують не лише реставраційних робіт. «Ми думаємо не лише про те, як виконати протиаварійні чи реставраційні роботи, а хочемо напрацювати візії, як ці об’єкти будуть використовуватись надалі, їх включення в культурне та економічне життя локальних громад Львівської області та України в цілому, а також створення умов для забезпечення їхньої конкурентоспроможності як туристичних об’єктів. У залежності від стану збереженості об’єктів у кожному випадку реставраційні роботи передбачатимуть ряд заходів: від консервації руїн до комплексної реставрації об’єкта з відтворенням його цінних втрачених елементів», – пояснює директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.

  Маша Полякова порадувала шанувальників своїми новими знімками

Що таке ревіталізація

Саме цими питаннями й займається так звана ревіталізація.

Ревіталізація культурних об’єктів – це не лише безпосередньо реконструкція чи реставрація пам’яток, це також і наповнення їх новими сенсами та додатковою культурною вартістю через облаштування там культурних просторів, експозицій, туристичних тематичних маршрутів тощо. Передбачає ревіталізація й облаштування певної інфраструктури – від логістичної до інформаційної, аби пам’ятка дійсно стала певним магнітом не лише для місцевих жителів, але й для туристів. Спільною складовою успішної ревіталізації є системний підхід, відкритість процесів прийняття рішень за участю громад та ефективність. Ефективність в першу чергу залежить від якості управління пам’ятковим об’єктом, що яскраво демонструють успішні приклади палацу Шенбрунн у Відні (Австрія) чи замку в Красічині (Польща).

Звичайно, для України така комплексна практика не надто характерна, але і в нас є приклади успішної ревіталізації. Можна навіть довго не шукати й пригадати історію Свірзького замку, який вже (силами меценатів) став на цей шлях.

Замок у селі Свірж був закритий для туристів протягом кількох десятиліть, адже належав Національній спілці архітекторів України й не був ані музеєм, ані туристичним об’єктом (як, наприклад, Підгорецький чи Олеський замки). Хоча історія цієї споруди – унікальна та багата й мала надзвичайний потенціал. Кілька років тому Спілка архітекторів України замислилася над цим потенціалом та започаткувала процес повернення замку до життя. Два роки тому презентували концепцію ревіталізації Свірзького замку, а разом з тим відкрили його для відвідувачів тематичною виставкою «Свірзький замок. Генеза». Старовинні зали у такий спосіб отримали друге дихання, наповнилися новими змістами. У перспективі Свірзький замок стане локацією для художніх резиденцій та пленерів, історичних та мистецьких виставок тощо. І така ж доля завдяки «Великому будівництву» в культурі очікуватиме на ще щонайменше два десятки об’єктів по всій Львівщині.

  Хвороба Лайма: співак Джастін Бібер нарешті відверто розповів про свою хворобу

«Велике будівництво із фокусом на культуру – це посилення конкурентоспроможності України та Львівщини, зокрема в туризмі та посилення позитивного іміджу регіону як напрямку для подорожей. А це, своєю чергою, надасть збільшення туристичних потоків та надходжень до бюджетів громад та забезпечення населення робочими місцями», – резюмує голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький.

* публікація підготовлена прес-службою Львівської ОДА

Залишити відповідь