Львівський Дім Франка отримав у подарунок портрет Івана Франка пензля Фотія Красицького. Портрет передала музею Ольга Крекотень, перекладачка, помічниця аташе з питань культури посольства США, донька відомого літературознавця, ученого-медієвіста Володимира Крекотня.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1541995 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1541995{ margin: 0!important; } }
Цей графічний портрет зберігався в родині Крекотнів. Його цінність полягає ще й в тому, що був намальований з натури. Художник та письменник зустрічались у Криворівні на Гуцульщині.
Це уже третій портрет роботи Фотія Красицького у Домі Франка
«Пані Ольга Крекотень зберігала той портрет у своїй київській квартирі. Вона вирішила, що потрібно знайти йому надійний прихисток, де він буде зберігатись та комунікувати з громадою. Звичайно, Дім Франка є для цього дуже добрим місцем. Це вже третій портрет Красицького у нашій колекції. Вони дуже подібні тим, що зображають Франка у схожому ракурсі. Скоріше за все Красицький накидав ескіз портрету з натури. Робота, яку подарувала Ольга Крекотень і є підготовчою роботою до олійного портрету. Франко не любив позувати, тож цей портрет є унікальним тим, що малювався з натури», – розповів ZAXID.NET директор Дому Франка Богдан Тихолоз.
Подарована робота стала уже третім портретом Івана Франка пензля Фотія Красицького. Можливо згодом музей покаже їх разом.
«Ці три роботи, аквареллю, малюнок та олійний живопис, дозволяють подивитись на одну роботу під різними кутами зору. Зараз ми розібрали експозицію, як і інші музеї, через воєнний час. Маємо уже ескізи нової, тож показати ці три портрети разом є доброю думкою», – розповідає Богдан Тихолоз.
«Робота художника такого рівня є окрасою колекції. Дуже приємно, що навіть у такий скрутний час наша колекція поповнюється», – додає він.
Фотій Красицький (1873–1944) – живописець і графік, педагог. Внучатий небіж Тараса Шевченка по лінії його сестри Катерини. Коштом Миколи Лисенка навчався в рисувальній школі Миколи Мурашка (майстерня Миколи Пимоненка). Продовжив науку в Одеському художньому училищі (майстерня Киріака Костанді) та у Вищій художній школі в Санкт-Петербурзі (майстерня Іллі Рєпіна). Із 1903 року працював у Києві. Мав власне видавництво «Квітка». Приятелював із багатьма відомими діячами культури, зокрема – з родинами Косачів, Лисенків, Грушевських, Старицьких тощо.
