Урочище Вовчак і сьогодні знаходиться обабіч жвавих людських доріг, а в роки Другої світової війни село з однойменною назвою стало тим місцем, де, як потім почали співати у пісні, «там далеко на Волині родилась армія УПА». Село було знищене з лиця землі, влада пройшлася по ньому тракторами і бульдозерами, вціліла лише частина сільського кладовища. І навіть колишні повстанці, втрапивши сюди після війни, не зразу згадували, де і що тут стояло. Але людська пам’ ять міцна, і з часом за кресленнями, які зробили старі вояки УПА, тут почали відновлювати базу повстанців. Навесні 1943 року у Вовчаку вже був загін з п’яти сотень вояків Української повстанської армії (УПА). Місце дислокації отримує назву «Січ».Тут був штаб, казарми, різноманітні майстерні, госпіталь, підстаршинська школа та інші виробничі підрозділи, необхідні для побуту і бойового вишколу повстанців. На території відновленої бази повстанців діє історичний комплекс «Вовчак. Волинська Січ», де проводять патріотичні табори, конкурси патріотичної пісні, сюди вже приїжджають багато екскурсантів. А нині презентовано історико-краєзнавчий туристичний маршрут “Вовчак: “Волинська Січ” – за місцями бойової слави УПА, який був розроблений ГО “Волинська фундація” та туристичним клубом ANTAR за підтримки Українського інституту національної пам’яті.
Маршрут не обмежується лише урочищем Вовчак, що у Турійському районі, як і діяльність загонів УПА на Волині не обмежувалася лише цим регіоном. Його протяжність – 64 кілометри, охоплює 15 пунктів. Є пішохідний та велосипедний варіанти, маркування проведено за міжнародними стандартами. У селі Губин, як вказано у буклеті маршруту, була криївка (схрон) для повстанців, де вони переховувалися ще у 1949 році. Губинський ліс – місце таборування сотні УПА, яка входила до складу повстанської республіки “Січ». Окремі боївки повстанців вели збройну боротьбу у губинських лісах до початку 50-х років минулого століття. Повстанська база була у селі Озютичі, саме в Озютичі, як і у Вовчак почали збиратися перші добровольці майбутньої УПА. В околицях нині неіснуючого села Лежахів розташовувалася друга підстаршинська школа «Лісові чорти», в яку на вишкіл брали лише хлопців з освітою не менше семи класів гімназії. У селах Мочалки та Вербичне є братські могили повстанців.
Історія зародження і руху УПА на Волині однозначно цікава тим, що на прикладі діяльності повстанців виховується нація, вважають організатори нового історико-краєзнавчого маршруту. А дізнатися про цю історію на місці дислокації повстанців завжди значно корисніше, ніж навіть з підручників.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
Фото Антона БУГАЙЧУКА і Лесі БОНДАРУК
*/
