Актуальні новини

«Не хочу, щоб пам’ять про батька політизували»

У 74-ту річницю від дня народження українського вченого-фізика Івана Вакарчука, 6 березня, у Львові, було оголошено про створення ініціативної групи «Фундація Івана Вакарчука». Її основною місією учасники групи вбачають вшанування пам’яті українського вченого, громадського та політичного діяча, багаторічного завідувача кафедри теоретичної фізики, ректора Львівського національного університету імені Івана Франка, міністра освіти та науки України Івана Вакарчука. Для цього ініціативна група створює громадську організацію «Фундація Івана Вакарчука».

До складу ініціативної групи увійшло десять львів’ян:

  • Володимир Мельник, ректор ЛНУ;
  • Отець Богдан Прах, ректор УКУ;
  • Володимир Одрехівський, скульптор, ректор ЛНАМ;
  • Андрій Бокотей, художник, колишній ректор ЛНАМ;
  • Степан Давимука, політик, представник Президента у Львівській області (1992-1994);
  • Богдан Козак, актор, багаторічний декан факультету культури і мистецтв ЛНУ;
  • Адріан Михальчишин, гросмейстер, фізик;
  • Олекса Возняк, політик, підприємець, депутат ЛМР, кандидат фізико-математичних наук;
  • Галина Івасюк, лікарка-невролог, сестра композитора Володимира Івасюка;
  • Дзвенислава Мамчур-Калинець, кандидатка біологічних наук, завідувачка кафедри екології ЛНУ, депутатка ЛОР, колишня проректорка ЛНУ;
  • Юрій Назарук, підприємець;
  • Леся Бартіш, директорка Центру громадських зв’язків ЛНУ;
  • Володимир Ткачук, доктор наук, завідувач кафедри теоретичної фізики ЛНУ;
  • Святослав Вакарчук, музикант, політик, син Івана Вакарчука.
  • @media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1515446 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1515446{ margin: 0!important; } }

//
До складу ініціативної групи увійшло десять львів’ян

Ми попросили ініціатора створення «Фундації» Святослава Вакарчука розповісти про головні та першочергові її завдання.

«Я попросив усіх тих шановних людей зібратися докупи, ми створили ініціативну групу. До її складу увійшли відомі львів’яни, які у більшості своїй знали Івана Вакарчука та відчувають масштаб його особистості. Ми зрозуміли, що для того, аби увіковічити його постать мало просто встановити меморіальну дошку. Є багато аспектів, наукових, культурних, мистецьких тощо. Тож ми вирішили створити фундацію, громадську організацію та фонд. Ці люди, які зараз входять до ініціативної групи, будуть засновниками чи наглядовою радою»», – розповів Святослав Вакарчук.

Ідея створення фундації

«Ініціатива створення фундації належить мені, але вона народилась в розмовах. Я багато говорив і з Адріаном Михальчишиним, і з Володимиром Мельником. Ми поговорили з ректорами вишів, з іншими людьми та зрозуміли, що це має бути чимось масштабним та багатогранним. Це мають бути книга, стипендія його імені, наукова конференція, пам’ятник, меморіальна дошка, вулиці. Потім ми б хотіли зробити на кафедрі невеличкий музей. Я найбільше боюсь, не хочу, щоб пам’ять про батька політизували, це має бути тим, що об’єднує. Для мене основним критерієм для пропозиції входження до ініціативної групи було те, щоб ці люди добре знали Івана Вакарчука та могли, як особистості, підсилити ідеї вшанування його пам’яті».

Видання книги спогадів про Івана Вакарчука

«Я хочу зібрати та видати книгу спогадів про Івана Вакарчука, хочу, щоб долучились різні люди, які знали його різні грані. Крім того, дуже хочу, щоб вона вийшла доступною та популярною. Він був такою людиною, про яку можна написати книгу не на офіційному рівні, а таку, щоб її, умовно кажучи, студенти хотіли купити в книгарні. Тим більше є про що розповідати. Таких людей в історії України було не так багато і робити потрібно все швидко, поки існує ініціатива та драйв, поки люди, які його знали, в силах про нього розповідати. Адже щороку цих людей стає все менше і менше.

Хотів би, щоб це були дуже різні люди: митці, вчені, політики. На мою думку, це мало б бути десь п’ятдесят спогадів, унікальних, але які б складались в спільну картину».

Стипендії імені Івана Вакарчука для студентів, аспірантів та молодих вчених

«Наразі стипендія стосуватиметься лише талановитих молодих фізиків. Має бути створений благодійний фонд і та цьому етапі ми можемо гарантувати дві-три стипендії для молодих фізиків. Мабуть, так він хотів. Потім, в міру того як фонд наповнюється (а я сподіваюсь, що багато благодійників до нас долучаться та захочуть допомогти), ми можемо думати й про інші напрямки. Наприклад, про філософію, історію чи українську мову. Це ті сфери, які батька дуже цікавили. Наразі ми беремо на себе відповідальність за студентів-фізиків».

Святослав Вакарчук присвятив батькові новий проект «Оранжерея»

Наукова конференція імені Івана Вакарчука

«Не факт, що конференція стосуватиметься лише фізики. Ректор Володимир Мельник запропонував ширший формат. Зрозуміло, що вона буде дотичною до фізики, але вона точно не буде вузьконауковою. Це може бути філософія, може бути філософія науки. Може бути щось, пов’язане з соціальними темами. Батько був фізиком, але він водночас був багатогранною особистістю. Він по суті створив факультети філософський та міжнародних відносин. Так що є ідея, що конференція має проходити щороку, але ще потрібно зрозуміти, якою саме вона буде».

Встановлення художньо-меморіальної таблиці, спорудження пам’ятника, найменування іменем Івана Вакарчука однієї з вулиць Львова

«В нас є ідеї й щодо вулиці, і щодо пам’ятника. Але я б не хотів наразі про це говорити. Ми звертаємося офіційно до влади міста, тому що родина може, звичайно, щось пропонувати, але то справи міста. Тут не можна нічого нав’язувати, потрібно радитись з усіма. Сподіваюсь, що постать Івана Вакарчука буде існувати поза політичними розбіжностями, типовими сьогодні, а навпаки, стане об’єднавчою історією. Але впевнений, що це все має бути поблизу університету. Це мають бути місця, які так чи інакше асоціюються з ним».

Підтримка закордонних колег

«Ми плануємо звертатись до закордонних колег Івана Вакарчука, але наразі йдеться про львівські питання. Згодом звертатимемося до людей і по всій Україні, і до людей в інших країнах. До речі, я думав про цих людей, до яких можна звертатись. Багато з них зробили великі кар’єри. І що цікаво, незалежно від того де вони живуть, за їх позицію не соромно. Батько наперед розумів, чого можна чекати від людини. Але насамперед ми звертатимемося до них щодо книги спогадів».

Терміни та перші кроки

«Усе, що не пов’язано з владою, я можу планувати більш конкретно. Наступного року татові виповнилося б 75 років. Це певний ювілей і такі речі, як стипендію, книгу та конференцію можна було б уже реалізувати до цієї дати. Усе інше, я сподіваюсь, і до батькового 75-річчя і до 360-річчя університету вже мати якісь рішення».

Що потрібно для втілення ініціатив

«Сподіваюся, що усі ці ініціативи, які ми сформулювали, не залишиться на папері. Хоча я усвідомлюю, що їх реалізація залежить від трьох факторів. Найперше, це наша ініціативність. Другий – гроші, і тут я, звичайно, частину візьму на себе, але впевнений, що його колеги та друзі, ті, хто шанував його постать, до мене долучаться. Третє – підтримка влади. Саме тому ми офіційно вже звертаємося до міського голови та до міської ради з проханням розглянути питання про виділення місця для пам’ятника та перейменування вулиці. Ці важливі речі уже не залежать від університету, а від усього міста».

Проект «Оранжерея» та присвята батькові

«6 березня 2021 роки оприлюднено сольний проект «Оранжерея». Я присвятив його батькові. Так, я свідомо випустив його у день його уродин, адже цей день для мене є важливим. Тато ще чув кілька пісень з «Оранжереї», я показував йому демоверсії. Деякі йому сподобались. Мені хотілось би таким чином відзначити його день народження. Адже це світлий день, який потрібно відзначати».

  Лілія Подкопаєва розповіла, чому розлучилася з другим чоловіком

Залишити відповідь