Пам'ятаєте вчительку Лідію Михайлівну з фільму "Уроки французької"? Ось як склалося життя і кар'єра актриси. Була актрисою, стала кухарем.

Роль вчительки Лідії Михайлівни у фільмі “Уроки французької” і донині вважається візитною карткою актриси Тетяни Ташкової. Правда, під цим прізвищем вона стала відома вже після виходу картини на екрани, коли стала дружиною знаменитого режисера Євгена Ташкова, інформує Ukr.Media.

Як склалося життя і кар’єра актриси, яка заради своєї мрії зніматися в кіно відмовилася від можливості виїхати в США.

Тетяна Васильєва (такою було дівоче прізвище актриси) народилася і виросла в Волгограді в простій родині: мама-продавець, тато — майстер на заводі.

За розповідями Тетяни, в шкільні роки вона була дуже активною і з задоволенням відвідувала всілякі гуртки та секції — малювання, співу, легкої атлетики, волейболу.

Якось раз, дізнавшись, що в школі організували ще один гурток — драматичний, Тетяна вмовила записатися в нього всіх своїх однокласників. Проте вже через тиждень більшість хлопців перестали ходити, а через місяць в драмгуртку залишилася одна Таня.

“На новорічній виставі в будинку піонерів я грала лисицю, а керівник гуртка — зайчика: більше грати було нікому”

Дивно, але цей випадок не тільки не відбив у Тетяни бажання відвідувати драмгурток, але, навпаки, тільки зміцнив у дівчинки бажання стати актрисою.

Вже в 10 класі Тетяна роздобула довідник для абітурієнтів і, виписавши всі театральні вузи, в кожен відправила лист з проханням розповісти, як до них вступити. І в кожен конверт вклала свою фотографію.

Єдиним навчальним закладом, який надіслав відповідь Волгоградської школярці, було Вище театральне училище імені Щукіна: на маленькому листочку сірого паперу були перераховані умови вступу. Але, за словами Тетяни, для неї це було рівносильно запрошення на іспити.

Отримавши атестат, дівчина зібралася їхати в Москву, вступати в Щуку. І хоча батьки були проти, вони відпустили доньку, напучувавши на дорогу:

“Їдь, проветрись. Все одно через тиждень повернешся”

Але, всупереч очікуванням мами і тата, Тетяна не повернулася. Успішно пройшовши всі три тури, вона стала студенткою Щукінського училища.

Після першого курсу Тетяна отримала пропозицію зі студії “Білорусьфільм” зіграти головну роль в короткометражній стрічці. Дівчина з радістю погодилася і вирушила до Мінська.

Зніматися їй дуже подобалася, та й з партнерами по фільму вона швидко подружилася. А ось з режисером картини у неї стосунки не склалися.

“З перших же днів він наполегливо став зазивати мене до себе в номер, натякаючи, що муза повинна належати художнику. Я вперто відмовлялася і навіть не підозрювала, до яких наслідків це призведе”.

Ображений у своїх почуттях “художник” шукав спосіб помститися. І незабаром такий випадок йому підвернувся.

Одного разу у вихідний день Тетяна поїхала в інше місто на екскурсію. А коли повернулася, її тут же викликали до керівництва кіностудії. Молоду актрису звинуватили в самовільній відлучці, яка призвела до зриву знімального процесу і відсторонили від ролі.

Тетяна повернулася в Москву, а слідом в училище прилетіла скарга з кіностудії, що студентка Васильєва на зйомках пила, курила і нецензурно висловлювалася. Над Тетяною нависла реальна загроза відрахування.

На щастя, у дівчини збереглося кілька записок від велелюбного режисера, причому вельми фривольного змісту. Тетяна пред’явила їх керівництву училища і справу “спустили на гальмах”. А головну роль в білоруській короткометражці зіграла зовсім інша актриса.

  Королева заборонила Меган Маркл носити деякі прикраси Діани

Незабаром Тетяна отримала нову роль, правда, зовсім крихітну. У картині “Коли настає вересень” вона зіграла одну з учасниць вокального квартету, що підспівує головному герою.

Після цього вона знялася в невеликому епізоді в радянсько-чеському фільмі “Звільнення Праги” і зіграла роль другого плану в мелодрамі “Просто Саша”.

До речі, в титрах всіх трьох картин актриса значилася як Тетяна Шуршикова. Річ у тім, що на той час вона встигла одружитися і змінила прізвище.

Чоловік актриси, Олексій Шуршиков, навчався в МДІМВ і готувався до кар’єри дипломата. Закінчивши інститут, він дійсно отримав пропозицію попрацювати в США і повинен був виїхати туди разом з молодою дружиною.

Але Тетяна несподівано відмовилася кидати театральне училище і відправлятися за океан. Дівчина розуміла: в США вона не зможе займатися улюбленою справою і з акторською професією доведеться попрощатися назавжди.

А відмовитися від своєї мрії стати актрисою Тетяна не була готова навіть заради чоловіка-дипломата. Тому, незважаючи на нерозуміння батьків та інших родичів, вона подала на розлучення.

У 1976 році Тетяні нарешті вдалося зіграти головну роль в картині “Тільки удвох” за мотивами повісті А.Тоболяка “Історія одного кохання”. За сюжетом Таня і Сергій — молодята, випускники інституту, їдуть за розподілом до Сибіру. Спочатку життя на новому місці складається не зовсім благополучно, але любов допомагає долати їм всі негаразди.

А через рік після закінчення училища Тетяна Васильєва отримала роль, яка досі вважається її візитною карткою. У картині режисера Євгена Ташкова “Уроки французької” вона зіграла вчительку Лідію Михайлівну.

Найцікавіше, що проби Тетяни на цю роль виявилися дуже невдалими.

“Пробуватися в кіно я не вмію — нервую жахливо. Ось тож показала себе так, що Ташков сказав худраді: Проби хороші у всіх, крім Васильєвої. Але прошу затвердити саме її”.

Тільки через кілька років Тетяна дізналася причину такого рішення. Виявляється, Ташков закохався в дівчину з першого погляду і вже тоді був упевнений, що рано чи пізно вона стане його дружиною.

Проте під час зйомок “Уроків” відносини між 52-річним режисером і 22-річною актрисою були суто діловими. І тільки на прем’єрному показі вони нарешті розговорилися по душах і Тетяна зізналася, що мріє потрапити в який-небудь театр.

У відповідь Євген Іванович запропонував дівчині свою допомогу в підготовці до показу. Відтоді вони стали часто бачитися, але знову-таки залишаючись в рамках “учитель-учениця”.

Але одного разу Ташков не витримав і, проводжаючи Тетяну після занять, освідчився в коханні і запропонував їй стати його дружиною. А у відповідь почув:

“Євген Іванович! Ви що, з глузду з’їхали?”

“Вибачте, будь ласка! Але обіцяйте, що ми повернемося до цієї розмови через рік”,- попросив збентежений режисер.

У 1980 році вони стали жити разом. Правда, батьки Тетяни були спочатку в шоці все-таки 30 років різниці. Де це видно: наречений практично ровесник Таниного батька, а наречена всього на рік старше Андрія, сина Ташкова від першого шлюбу.

  30 травня — Євдокія Свистунка: історія, традиції та прикмети свята

Але, на щастя, час все розставив по своїх місцях і між родичами налагодилися дружні стосунки.

У 1980 році Тетяна народила дівчинку, але дитина прожила всього кілька днів.

“На другий день, мені її принесли. Це був єдиний раз, коли я бачила свою дитину. А ввечері в палату прийшов лікар і сказав, що дочка померла. Зараження крові”

Після цього Євген Ташков і Тетяна Васильєва офіційно розписалися. А через три роки, в березні 1983 року, на світ з’явився їх єдиний син Олексій. За словами Тетяни, ім’я малюкові вони з чоловіком підібрали по святцях: Олексій — божа людина.

Ставши дружиною Ташкова, Тетяна продовжила активно зніматися. Правда, головні ролі їй діставалися не так вже й часто, та й багато з епізодичних були не дуже вдалими.

“Було у мене чимало невдалих робіт. Інший раз подивишся вже готовий фільм на екрані і засмутишся — стільки сил витратила, і все даремно: немає справжньої, живої людини. Але, напевно, і невдачі чомусь вчать — так накопичується досвід”

Найвідоміші фільми за участю Ташкової: “Десант на Орінгу”, “Шлях до медалей”, “Приватна особа”, “Демидови”, “Особисті рахунки”.

Знімалася Тетяна і у фільмах чоловіка: у багатосерійній картині “Підліток” вона зіграла Катерину Ахмакову, а в кримінальній драмі “Спритники” — слідчого прокуратури Стрельцову.

У середині 80-х їх сім’ю спіткало чергове нещастя: Євгенія Ташкова, відомого режисера, який зняв такі фільми як “Приходьте завтра”, “Ад’ютант його превосходительства”, “Майор Вихор” і “Уроки французької”, раптово відправили на пенсію.

За словами Тетяни, від такої несправедливості чоловік, завжди просто вирував творчою енергією, впав у депресію.

“Як же так? Ну я ж все-таки щось зробив для кіно. І можу ще робити”, — повторював він.

Так Тетяна відразу виявилася єдиним годувальником сім’ї. А тут, як на зло, настали кризові 90-ті і пропозицій від режисерів практично не стало.

Сидіти, як інші артисти, і чекати кращих часів Тетяна не могла — на її плечах був чоловік-пенсіонер і син-школяр. І Ташкова круто змінила своє життя.

Від подруги Ташкова дізналася, що одній комерційній фірмі потрібен кухар.

“Ми з Женею купували продукти на ринку. Вдень я смажила-шкварила, а ввечері відвозила готові страви в офіс. Співробітники мене не бачили, тому ніяких розпитувань і охів-ахів не виникало”.

Потім актриса відучилася в художній школі з обробки шкіри і стала робити авторські прикраси, гаманці, сумки. Її вироби добре продавалися за кордоном — в Австралії та Німеччині, що було непоганою підмогою для сімейного бюджету.

Пізніше Тетяна закінчила міжнародну банківську школу і стала фахівцем по роботі з цінними паперами.

“Я сиділа в окремому кабінеті, приймала багатих людей і підписувала документи на мільйони доларів”

А ближче до кінця 90-х на Тетяну звалилася несподівана удача — їй запропонували знятися в рекламному ролику відбілюючого засобу «АСЕ». Правда, тоді актриса не здогадувалася, що роль тітки Асі стане її “прокляттям” на кілька років.

За словами Тетяни, це була одна з перших агресивних реклам на телебаченні. За два роки зняли півтора десятка роликів, які практично постійно крутили по ТБ.

“В результаті моя тітка Ася стала однією з головних героїнь країни. На неї складали пародії, гумористичні вірші, про неї говорили в КВК. А на вулиці до мене постійно підходили незнайомі люди — розповідали про життя, пояснювалися у коханні…”

Намагаючись позбутися образу, Тетяна перефарбовувала волосся, одягала темні окуляри, нахлобучивала шапку по самі брови, піднімала комір — нічого не допомагало: глядачі впізнавали її по голосу.

  Які моменти найбільше дратують глядачів у фільмах

Багато колег Тетяни засуджували її за те, що вона “продалася за гроші”. Одна відома актриса навіть сказала, що такі як Ташкова ганьблять мистецтво.

Але, як би там не було, саме тітка Ася допомогла Тетяні та її родині вижити у важкі часи.

У 2004 році у Ташкової нарешті з’явилася можливість повернутися в кіно. Перший раз після тривалої перерви вона знялася в серіалі “Віола Тараканова. У світі злочинних пристрастей”. Після цього актрису стали регулярно запрошувати, правда на невеликі ролі, в фільми і серіали.

“Життя-поле для полювання”, “Жіночі історії”, “Кодекс честі-3”, “Молоді і злі”, “Дар божий”, “Помилки любові”.

У 2008 році Тетяна зіграла Дарину Салтикову в кіноепопеї Світлани Дружиніної “Таємниці палацових переворотів. Росія століття XVIII”.

У 2010 році повернувся в кіно і Євген Ташков. Він втілив свою давню мрію і зняв фільм “Три жінки Достоєвського”. Одну з ролей в картині зіграла його дружина, Тетяна Ташкова.

Крім того, в “Трьох жінках” знялися обидва сини режисера — Андрій і Олексій.

На жаль, ця робота стала останньою для Євгена Ташкова. 15 лютого 2012 року він помер на 86 році життя.

Пам'ятаєте вчительку Лідію Михайлівну з фільму "Уроки французької"? Ось як склалося життя і кар'єра актриси. Була актрисою, стала кухарем.

Олексій Ташков став режисером. Правда, йшов він до цієї професії досить довго і, як вважає Тетяна, занадто манівцями.

“Олексій — копія Женя, причому не тільки зовні. Впертий, незалежний, який прагне до всього дійти своїм розумом. Він закінчив православну гімназію, потім Психологічний факультет, Інститут підвищення кваліфікації з бізнес-тренінгу і лише після цього Вищі режисерські курси”

Як співрежисер Олексій працював з батьком на зйомках фільму “Три жінки Достоєвського”. А в 2019 році він зняв перший самостійний фільм — мелодраму “Зустріч”.

Тетяна Ташкова як і раніше знімається в кіно. Остання її робота — 4-х серійна мелодрама “Ошукані надії”, в якій вона зіграла Ларису Михайлівну.

Крім того, Ташкова вже кілька років викладає в Московському інституті театральних мистецтв, а у вільний час займається організацією заходів для великих компаній.

“Я можу працювати де завгодно, можу, наприклад, в листоноші піти. Професія завжди залишається улюбленою, але бувають ситуації, коли на ній не можна заклинюватися. Я впевнена, що ще зможу щось зробити і зроблю в мистецтві, але сидіти, нічим більше не займаючись, говорити, що ось, мовляв, я здатна, талановита, але мене не оцінили, напевно, це не мій шлях. Я можу що завгодно про себе думати, але я буду рухатися вперед”.