Південнокорейський кінорежисер Кім Кі Дук помер в Латвії у п’ятницю 11 грудня. Про це повідомило агентство Delfi з посиланням на кінорежисера та директора ArtDocFest/Rīga Віталія Манського. Причиною смерті стали ускладнення від COVID-19. Кім Кі Дук не дожив усього 10 днів до свого 60-ліття.
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1511794 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1511794{
margin: 0!important;
}
}
«Сьогодні з’явилася інформація про те, що режисер помер в лікарні о 1:.20 ночі від ускладнень Covid-19», – йдеться в публікації.
За словами Манського, режисер приїхав до Латвії 20 листопада, а з 5 грудня не виходив на зв’язок. За неофіційною інформацією один із його колег отримав повідомлення від режисера, що він перебуває в важкому стані у ризькій лікарні. Тоді колеги почали шукати режисера по лікарнях.
Наразі інформацію підтвердила перекладачка Кім Кі Дука. Офіціного підтвердженя смерті режисера лікарня ще не надала через «захист персональних даних», повідомляють ЗМІ.
Біографія Кім Кі Дука
Кім Кі Дук – всесвітньо відомий південнокорейський режисер та сценарист, Він народився 20 грудня 1960 року. Кім Кі Дук почав навчання у сільськогосподарській школі. Не закінчивши навчання, Кім Кі Дук у 17 років пішов працювати на завод. У 20 почав службу в морській піхоті. Після повернення з армії подався у храм для незрячих, де провів ще два роки, маючи намір стати священиком. Саме у цей період життя Кім Кі Дук захопився живописом та поїхав до Парижа на навчання. Там у 1990–1992 рр. вивчав живопис, архітектуру, скульптуру та музику. Саме там, за його словами, вперше потрапив до кінотеатру. Уже 1995 року він розпочав свою кар’єру як сценарист, а з 1996 року почав працювати як режисер (фільми «Крокодил» та «Дикі тварини»).
Кім Кі Дук був постійним учасник Каннського, Венеціанського, Берлінського та інщих фестивалів. Переможець Венеціанського кінофестивалю за фільми «П’єта», лауреат Венеціанського фестивалю за фільм «Порожній будинок», Каннського кінофестивалю за фільм «Аріран», Берлінського кінофестивалю – за стрічку «Самаритянка».
Вибрана фільмографія
- 2000 – «Острів»
- 2001 – «Поганий хлопець»[
- 2002 – «Берегова охорона»
- 2003 – «Весна, літо, осінь, зима… і знову весна»
- 2004 – «Самаритянка», «Порожній будинок»
- 2005 –«Натягнута тятива»
- 2006 – «Час»
- 2007 – «Подих»
- 2011 – «Аріран»
- 2012 – «П’єта»
- 2016 – «Мережа»
- 2018 – «Людина, простір, час і знову людина»
