Помер видатний угорський кінорежисер Бела Тарр

Знаменитий угорський кінорежисер Бела Тарр помер у віці 70 років. Про це повідомило угорське медіа Index.

@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1627396 {
min-height: 180px !important;
z-index: 9;
}

.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1627396{
margin: 0!important;
}

.mobile-branding-wrapper {
display: flex;
align-items: center;
aspect-ratio: 1/0.93;
}
}

«З глибоким сумом повідомляємо, що сьогодні на світанку, після тривалої та важкої хвороби, помер кінорежисер Бела Тарр. Родина сумує та просить пресу та громадськість поставитись до цього з розумінням та не звертатися до них по коментарі у ці трагічні дні», – йдеться у повідомленні Асоціації угорських кінематографістів.

Фільми Бели Тарра брали участь практично у всіх престижних фестивалях світу. У травні 2007 року на Каннському фестивалі він брав участь в офіційному конкурсі з фільмом «Людина з Лондона», який був знятий за романом Жоржа Сіменона. Проте більшість картин він знімав за сценаріями угорського письменника Ласло Краснагоркаї, який у 2025 році отримав Нобелівську премію з літератури. Однією із найвідоміших картин Тарра є семигодинний фільм «Сатанинське танго», знятий на основі однойменного роману письменника.

У 2011 році вийшов фільм «Туринський кінь» також за сценарієм Краснагоркаї, який брав участь в основному конкурсі Берлінале та отримав там Гран-прі. Попри те, що картину називають однією з вершин творчості режисера, Тарр відмовився від режисури та присвятив себе викладанню та підтримці молодих митців.

Хто такий Бела Тарр

Бела Тарр народився 21 липня 1955 року у місті Печь, Угорщина, у сім’ї декоратора. Почав знімати короткометражні документальні фільми у 16 років. Перший фільм був про циганську трудову бригаду, яка пише лист про безробіття Яношу Кадару. Реакція чиновників на цей документальний фільм була різко негативною, унаслідок чого Тарру не вдалося вступити до університету, де він збирався вивчати філософію. Проте дебют режисера привернув увагу угорської Студії Бели Балаша, що допомогло зняти дебютний фільм «Сімейне гніздо» (1977).

«Види доброти» Йоргоса Лантімоса показали у Каннах

Тарр навчався в Академії театру та кіно у Будапешті. У 1989-1990 роках був стипендіатом у Берліні, з 1990 – викладач Берлінської кіноакадемії.

У своїх фільмах він поєднував документалістику з художнім кіно, часто відмовляючись від професійних акторів, особливо у ранніх стрічках.
Починаючи з телеекранізації «Макбета» (повнометражного фільму, знятого двома епізодами), Тарр іде до більш узагальненої, медитативної поетики.

Під час опитування 846 кінокритиків, яке проводилося у 2012 році журналом Sight & Sound, за 7-годинне «Сатанинське танго» Тарра було подано стільки ж голосів, скільки за такі загальновизнані шедеври, як «Метрополіс», «Психо» та «Солодке життя».