Погодьтеся, ніщо так не бадьорить зранку, як чергова стаття в стилі «10 ознак того, що ви спілкуєтеся з недалекою людиною». Здається, що її автор “диванний” Шерлок із фейсбуку, який по одному коментарю береться визначити ваш IQ, стан банківського рахунку і навіть сорт улюбленого сиру.
Ми теж любимо такі списки, але ще більше ми любимо розбиратися, чи варто викреслювати половину свого словника, щоб здаватися розумнішим. Давайте пройдемося по найпопулярніших «маркерах глупоти» і подивимося на них з гумором та здоровим глуздом.
«Від слова зовсім»
Цей незграбний красень, що увірвався в нашу мову з російського інфопростору. Так, це калька. Так, вона трохи ріже слух пуристам, які звикли до мелодійних «аж ніяк», «зовсім не» чи «анітрохи».
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Але чи робить вона людину дурною? Та ні, просто видає звичку сидіти в інтернеті. Це мовний мем, вірус, який пройде так само швидко, як і з’явився.
«Ну, цейво…», «тіпа», «коротше»
Слова-паразити — вічний біль мовних естетів. Здається, що людина, яка їх вживає, має словниковий запас розміром зі шпаргалку.
Але часто ці слова просто звук, мозок вже побіг вперед, а язик за ним просто не встигає. Поки ви кажете «ну, цейво…», ваш мозок підбирає термін для опису. Навіть генії казали «е-е-е», коли обдумували нову теорію.
«Навколо одні ідіоти»
Коли людина регулярно транслює у світ, що лише вона одна стоїть в білому пальті серед натовпу невігласів, це справді може бути тривожним дзвіночком. Але не стільки про IQ, скільки про ефект Даннінга-Крюгера: чим менше людина знає, тим більше вона впевнена у своїй геніальності.
Розумні люди теж бачать помилки і, повірте, часто закочують очі. Але вони роблять це мовчки або з іронією, а не з піною у рота. Вони розуміють, що світ складний, щоб ділити його на «я — молодець», а «всі інші — дурні».
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
«Що-що ти кажеш?»
Перепитування — ознака того, що мозок людини “перевантажився”. Серйозно? А може, в кафе голосно грає музика, або ваш співрозмовник просто “завтикав”, думаючи про вечерю? Зрештою, краще тричі перепитати, ніж ствердно кивати, а потім зробити щось не те «бо я так почув».
«Я не це мав(ла) на увазі»
Визнати свою помилку, уточнити думку і спробувати пояснити інакше — це ознака емоційного інтелекту. По-справжньому нерозумна людина буде вперто стояти на своєму, навіть якщо її фраза образила всіх навколо і не мала жодного сенсу. Розумна людина скаже «зачекай, я невдало сформулював(ла)».
«Я нікчема» vs «Я геній»
«Я нікчема, у мене нічого не вийде», — так часто говорять люди з синдромом самозванця, який дуже поширений серед висококваліфікованих фахівців та науковців. Вони так багато знають, що усвідомлюють, скільки ще не знають.
А ось ознака нарцисизму може звучати так «Я найкращий, слухайте мене». І, на жаль, нарцисизм може зустрічатися і в дуже розумних людей.
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Сучасний сленг: «крінж», «рофл», «вайб»
Улюблена тема мовних снобів. «Як може доросла людина казати “крінж”?». А так само, як колись наші батьки казали «прикинь», а діди — «хай йому грець».
Мова — це не музейний експонат під склом, із якого треба здувати пилинки. Вона змінюється, хочемо ми того чи ні. Іноді сказати «це повний крінж» набагато точніше передати емоцію, ніж довго пояснювати її.
