Виставка-квартирник «Ціна кохання» відкрилася за адресою пров. Успенський, 17 і триватиме до 10 березня. Експозиція зосереджується на дослідженні різноманітних проявів любові у царині людського досвіду і їх реальним впливом на життя жінок, зазначають організатори.
Кураторка виставки художниця Анья Кисла говорить, що насправді виставка «про всі сфери нашого життя». Виставка розглядає любов з пов’язаними емоціями: бажання, залежність, меланхолія, співчуття, заздрість, туга та надія, прихильність; обов’язками; а також способами, якими вони поєднуються, перетинаються та побічною дією – фізичним та емоційним насильством.
Тут представлені роботи авторок із різних міст України: Лія Достлєва, Олена Небесна, Катя Нко, Оксана Махненко, Юлія Волязловська, Наталі Сокоренко, Марина Габа, Анья Кисла, /VatS/, Марія Куліковська, Alis La Luna, Mary Winter,Юлія Данилевська.
Кожна з них у різний спосіб рефлексує над стереотипними уявленнями про любов, про роль жінки у стосунках, про «битовуху», радість і стрес тощо.
Серія колажів Лії Досталєвої присвячена стигматизації депресії та інших афективних розладів у сучасному суспільстві.
«Минулого року в мене було діагностовано депресію. Моє життя, як і коло мого спілкування, сильно змінилося з того часу. Деякі люди ставилися з розумінням і підтримували мене, тоді як інші дозволяли собі зневажливі коментарі або навіть відверто кепкували з мого стану. Мої знайомі жінки, які борються з депресією, теж мали безліч схожих епізодів», – описує авторака.
«Знецінення, висміювання, іноді прямі звинувачення у «лінощах» або «видумуванні», поради «зібратися» і не перебільшувати симптоми – невід’ємна частина хворої на депресію… Таке ставлення є інструментом суспільного тиску на жінок, які намагаються говорити про свої проблеми», – вважає Лія.
На виставці «Ціна кохання» представлений і медіа-проєкт «Perfect Landscape/Ідеальний пейзаж» про анонімні історії досвіду аборту і його стигматизації в суспільстві. Авторка – Катя Нко. До речі, цей проєкт був цензурований на першому Feminnale of Contemporary Art’19 в Бішкеку.
«Для виставки в Херсоні я використала додатковий підтекст дитячого виховання, а конкретно журнали «Юна леді» 2004-05 років. На жаль, юних леді не вчать розуміти: що після кохання. Може бути різне. Наприклад, вагітність. Моя робота – не тільки інсталяція, а й можливість анонімно висловитись про досвід абортів, щоб зібрати ці історії і зробити їх публічними. Я вбачаю в цьому елемент терапії», – коментує Катя Нко.
«Старий добрий квартирник, дуже якісний і по контенту, і по експозиційним фішках… потрібно йти, дивитися, відчувати – нічого подібного в цьому місті ще не було», – підсумовує у своєму відгуку на Facebook арт-критикиня Юлія Манукян.
Іван АНТИПЕНКО, «День», фото автора
