Журналісти та оператори грузинської телекомпанії «Руставі 2» упродовж трьох місяців працювали в найгарячіших точках в Україні. Вони хронологічно висвітлювали в новинах події війни і збирали матеріали для документального фільму, який згодом отримав назву «Перші 100 днів війни в Україні». Його показ відбувся в одному з кінотеатрів Тбілісі. У ньому задокументовані перші сто днів повномасштабного вторгнення росії в Україну і представлені розповіді грузинських журналістів про побачене.
Як розповідає режисер фільму, грузинський документаліст, Тома Чаґелішвілі, найбільшою складністю було визначитися щодо сюжетно-композиційної концепції фільму, тобто щодо форми подачі ідеї.
– Ми з самого початку вважали, що потрібно було зробити фільм, але, як саме, над цим довго роздумували з директором мадіахолдингу Вако Аваліані. Коли перша знімальна група перебувала в Україні, тоді вирішили зробити фільм про журналістів. І зрозуміли, що ми на правильному шляху. Адже знайшли ключ до нашого задуму, який дозволив створити цей документальний фільм саме таким, яким він є зараз, – каже Тома Чаґелішвілі. – Фільм розповідає про війну, яка триває в Україні і у той же час це осмислення даних подій нашими журналістами після повернення з гарячих точок.
Відтак те, що через брак ефірного часу досі залишалося поза екраном – не ввійшло до інформаційних репортажів, новинних випусків, а це емоції, роздуми, особисті переживання журналістів і операторів, тепер можна послухати і переглянути в документальному фільмі. Медійники у цій кінострічці вже не тільки кореспонденти, котрі документували наслідки військової інтервенції в Україну, вони також очевидці – люди, котрі на власні очі бачили цю війну.
– Важливим було кожне місце, де ми перебували. Практично на жодній точці, яку ми відзняли, не було стратегічного об’єкту, але там були розбомблені і вщент знищені житлові будинки, дитячі майданчики, школи, – згадує журналістка «Руставі 2» Саломе Бокучава. – Я і мій оператор були в кількох регіонах України, але найважливішою була Донецька область, де на той час була найважча ситуація. У фільм увійшли кадри, відзняті в Бахмуті. В це місто ми зайшли в той момент, коли його бомбили. Ми спільно вирішили, що, незважаючи на небезпеку, потрібно було зафільмувати все для того, щоб був ще один доказ у судових справах проти Росії. Ми перебували також на історичному судовому засіданні, на якому був засуджений російський солдат, котрий вбив мирного мешканця на Сумщині. Це був перший вирок військовому рф в Україні. Ці всі епізоди увійшли до фільму.
Тамар Урушадзе висвітлює військову агресію росії не вперше. У 2008 році під час російсько-грузинської війни її було поранено снайперською кулею окупантів під час ведення прямого включення поблизу міста Ґорі. Тепер вона в рамках висвітлення російсько-української війни перебувала в Ірпені, в Бучі та інших населених пунктах. У фільм «Перші 100 днів війни в Україні» увійшли кадри, відзняті нею спільно з оператором у селі Бузова Київської області, де був розбомблений пологовий будинок. Сильні вибухи, сирени, вщент знищені об’єкти цивільного призначення – знімальні групи телеканалу бачили і документували усі наслідки російської агресії в Україні. Але найбільш вражаючими для журналістів стали люди та їхній незламний дух.
– Найбільше вразило ставлення українців до подій, які відбуваються. Навколо все було знищено, але люди йшли і все рівно працювали, їздили на роботу щодня. Власноруч будували, прибирали території, поряд з якими розбомблені школи, дитячі садочки, пологові будинки… Це зворушило мене. І я тоді ще раз сказала, що це неймовірний народ, неймовірної мужності і духу, який впорається з будь-якою бідою і викликом, – каже Тамар Урушадзе.
– Реальність одна і це відображає кадр. Краще за кадр, ніщо не передає реальність. Саме тому хотіли показати відеоматеріали, які є в цьому фільмі, – зазначає директор медіахолдингу Вако Аваліані. – Головне нагадати світові – те, що відбувається в Україні ще раніше почалося в Грузії. Цим фільмом спробували показати всім те, що поєднує Україну і Грузію. На жаль, – це війна, російська окупація. У нас спільний біль. Ми солідарні. Наші знімальні групи з перших днів війни були в Україні і висвітлювали ці події. Були моменти, коли ми намагалися повідомити суспільство одночасно про ситуацію на півночі України та в причорноморських районах, відповідно журналісти та оператори були в різних гарячих точках. Показували людей, котрі пережили, постраждали від російських авіаційних атак. Були випадки, коли наші знімальні групи потрапляли під бомбардування та чудом вціліли.
Показ фільму «Перші 100 днів війни в Україні» приурочений до 30-річчя відновлення дипломатичних відносин між Грузією та Україною.
– Це унікальна можливість подивитися на російсько-українську війну очима наших грузинських друзів. У кінострічці дуже емоційні матеріали. Сподіваюся, що ці кадри документального фільму стануть в нагоді в міжнародних судах, – зазначила перший секретар Посольства України в Грузії Тетяна Колотилова.
Після показу фільму журналіст «Руставі 2» Давид Какуліа сказав, що головні кадри, які він відзніме про російсько-українську війну, ще попереду і це будуть кадри перемоги України.
Тамта ҐУҐУШВІЛІ, фото надала авторка
