Актуальні новини

У Києві презентували проєкт про взаємодопомогу Литви та України

«За нашу і вашу свободу» – назва проєкту про литовсько-українську взаємопідтримку у розрізі історії і людських доль. Його презентував творчий колектив в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану. Наразі команда працює над завершенням зйомок і монтажем однойменного фільму, що стало можливим завдяки підтримці Українського культурного фонду.
Ідея створити документальну стрічку, яка б показала глибину взаємин між двома народами, виникла у режисерки Лариси Артюгіної, коли вона знімала фільм про війну на Донбасі у прифронтових містах і селах. Її тоді вразило, що найпершими свою допомогу запропонували саме литовці, так само першим із закордонних дипломатів на лінії фронту побував посол Литви. Щоб дізнатися про те, чому маленька країна так гаряче включилась допомагати українцям у біді, Лариса Артюгіна почала збирати історії людей і фільмувати їх.
«Я почала знімати те, що могла, своїми силами, обростала небайдужими людьми, і таким чином накопичився матеріал. До моїх рук потрапив офіційний звіт, як Литва співпрацювала з Україною протягом 25 років. Я зрозуміла, що наша співпраця з Литвою досить специфічна, тому що 95%  інформації було про те, як ця невелика країна, де живе менше, ніж три мільйони людей, допомагала Україні. А Україна якось не відповідала взаємністю, і практично з нашого боку не було ніяких рухів, передусім політичних, коли Україна сказала б – «Ми на стороні Литви, ми це робимо для Литви, це виключно для неї». І в цей момент мені стало соромно. Я подумала, а що я можу зробити? Як я можу сказати «дякую» литовцям, яких я люблю і поважаю? Оскільки я режисерка-документалістка, вирішила, що моя подяка буде у формі документального фільму», – розповіла про те, як народився задум проєкту, голова ГО «Новий Донбас», режисерка Лариса Артюгіна.Нині їй вдалося назбирати інтерв’ю з майже трьома десятками героїв. Серед них – розбудовники української державності Микола Поровський та Левко Лук’яненко, до речі, запис для фільму став його останнім. А також ті, хто в переломний момент допомагав литовцям відновлювати незалежність країни, – Микола Поліщук та Євген Дикий. Останній нині очолює Національний антарктичний науковий центр, а за його плечами не лише допомога братньому народу, але й участь в українських революціях та у бойових діях на Сході.
«Один з ключових міфів сучасної путінської пропаганди, який поділяє 90% українців, про те, що у 1991 році нібито раптом випадково розвалився Радянський Союз. Конспірологічна версія – це американці зі своїм «планом Даллеса», а неконспірологічна – «ой, щось пішло не так». А якщо ми подивимося, що в ті роки відбувалося в Балтійських країнах і де було місце України у всіх цих процесах, яка насправді з відставанням приблизно на два роки повторювала успіхи і досягнення Балтійських визвольних рухів. Але, виходить, тоді не розвалився Радянський Союз, а пара мільйонів таких, як я, взяли його і розвалили. Так, це ми, представники визвольних рухів підкорених народів, спричинили те, що Путін називає “величайшей геополитической катастрофой ХХ века”», – говорить Євген Дикий, який бачить проєкт «За нашу і вашу свободу» фрагментом інформаційного протистояння з ворогом і відновленням історичної справедливості.
«Я думаю, наша дружба з литовським народом має складову історичної пам’яті. Під час майдану Литва сказала, шо вони готові стати містком України до ЄС, і вони зробили усе для цього. Ми пам’ятаємо і говоримо «дякую» іншим народам – важко переоцінити допомогу Польщі, яка потужніша і більша країна. Але таку сміливість, яку проявили саме литовські державні органи, це рідкість узагалі в політиці», – додає Ольга Сало, заступниця генерального директора із розвитку та культурно-просвітницької роботи  Національного музею Революції Гідності.
І хоча стартом проєкту була саме ідея фільму, однак нині він розрісся – команда працює над книгою, куди увійдуть розширені інтерв’ю героїв стрічки, частина з яких буде опублікована на сторінках «Дня». Крім того, у планах перекласти мовою коміксу карколомну історію про участь Євгена Дикого у вільнюських подіях та організувати фотоекспозицію.
Олена ЗАДОРОЖНА, фото Юрія ВЕЛИЧКА

  31 липня – Омелянів день: історія, традиції та прикмети свята

Залишити відповідь