У Києві відкрився фестиваль документального кіно Doc Kyiv Fest. Він триватиме три дні, 28, 29, 30 березня. Це глядацький міжнародний фестиваль середньометражного документального кіно.
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1582600 {
min-height: 180px !important;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1582600{
margin: 0!important;
}
.mobile-branding-wrapper {
min-height: 200px
}
}
Відкриватиме фестиваль фільм «Ми, наші улюбленці та війна» Антона Птушкіна. Головні герої фільму – це не тільки коти, собаки, ведмеді, леви, лемури та йеменський хамелеон , але й люди, що їх рятують, ризикуючи власним життям. Це історії військових та волонтерів, іноземців та українців, що допомагають тваринам у бомбосховищах та на лінії фронту, вдома та за кордоном. Та через усі історії проглядається найцікавіше – коли здавалося, що ми рятуємо тварин, насправді це тварини врятували нас.
Національна конкурсна програма кінофестивалю
До програми увійшли шість середньометражних стрічок. Селекцію здійснювала відбіркова комісія у складі Олексія Гладушевського, Сергія Зленка, Анни Паленчук, Володимира Тихого.
- «Домівка на спині», реж. Володимир Бакум
З початком війни дві українки опиняються в Європі. 45-річна Тетяна живе в Познані та працює в макаронній, вивчаючи мову. Тим часом 29-річна Альона, чоловік якої захищає Україну, осідає у Вайденберзі, змушуючи себе вивчати німецьку мову, щоб відволіктися.
- «Коли закінчиться зима 2022?», реж. Ганна Трофімова
У фільмі авторка фіксує те, що відбувалось на початку повномасштабної війни, рефлексуючи свої почуття в нових умовах реальності. Стрічка складається з відео, які Ганна знімала протягом трьох місяців повномасштабної війни, та з її записів у щоденнику.
- «Лінії», реж. Ганна Трофімова
Три різні історії людей з ЛГБТ-спільноти об’єднані однією спільною лінією війни. Костянтин, волонтер та активіст із Запоріжжя, залишився у рідному місті. Юлія та Інна виїхали з Ірпеня до Берліну. Харківський фотограф Віктор разом з батьками став внутрішньо-переміщеною особою. Та яке рішення не було б прийнято, війна у будь-якому випадку залишила слід у житті героїнь і героїв.
- «Мій тато – дослідник блискавок», реж. Ірина Шостак
Фільм-рефлексія – це спроба дочки (ро)згадати «всесвіт тата», дослідника блискавок, який, як виявилося після його смерті, був знаним тільки на половину. Авторка робить спробу осмислити, скільки триває пам’ять про людей, які щось для нас значили.
- «Одеса уві сні», реж. Кирило Наумко
Боячись втратити зв’язок із рідним містом, Кирило знову відвідує Одесу. В розмовах з матір’ю та другом дитинства, одеситами Ольгою та Микитою, герой намагається з’ясувати, що для нього означає «дім». Яким було життя в Одесі всього за п’ять днів до початку повномасштабної війни? Адже щоб жити повсякденним життям, знаючи, що на вашу країну можуть напасти в будь-який час, потрібна велика мужність.
- «Фортеця Маріуполь. Саймон», реж. Юлія Гонтарук
«Саймон» з Миколаєва був актором та грав у дитячому театрі, та у 2014-му, з початком війни, одразу пішов в добровольчий батальйон. У 2022 році разом з іншими захисниками Маріуполя опинився на Азовсталі, а потім в полоні, з якого повернувся рік потому. Наразі хлопець проходить реабілітацію. Фільм входить до циклу «Фортеця Маріуполь» про воїнів, які обороняли Маріуполь у повному оточенні протягом 86 днів.
Спеціальна програма «Нові горизонти»
До програми «Нові горизонти» увійшло три стрічки, кожна з яких досліджує питання дому та його значущості в житті кожного з нас.
- «Generation Ukraine», реж. Роман Блажан, Михайло Вовков
У світі, де молодість вважається вершиною життєвих пригод, молода та енергійна Катя Генріх з Чернівців вирушає у подорож, яка долає кордони та досліджує глибоке питання: що таке дім?
- «Ми повернемо довіру харківʼян та будемо якісно обслуговувати житлові будівлі», реж. Максим Ходак
Автор стрічки Максим Ходак запросив двох тіктокерів до Харкова, щоб вони брали участь у відбудові міста та створювали відеоконтент на місці, під фактично постійними ракетними та артилерійськими обстрілами. Намагаючись відродити перервану традицію українського модернізму, художник запросив тіктокерів пожити кілька днів у Будинку «Слово» і разом поміркувати про нову післявоєнну утопічну країну.
- «Помідор, Великий торт і Перемога», реж. Катерина Тюрі
17 маленьких розбишак з різних куточків України допомагають дорослій режисерці Каті віднайти її втрачений дім. Дівчина відправляється в довгу подорож де зустрічається за майбутніми дорослими, разом вони шукають відповідь, що таке дім? Дім це люди? Чи це речі? А може дім це наша мова? В кінці подорожі Катя розуміє, що вона досі не знає коли її Крим деокупують, але їй точно стає зрозуміло, для того щоб віднайти дім, їй треба повернути буденність, просто, а деколи цікаве життя, яке саме таке яке вона любить вже протягом 33 років.
Програма «Фестиваль Фестивалів»
У позаконкурсній програмі Doc Kyiv Fest «Фестиваль Фестивалів» представлені три фільми, які вже встигли побувати на інших кіномайданчиках та завоювати прихильність глядачів:
- «Чорнобиль 22», реж. Олексій Радинський
В окупованій Чорнобильській Зоні відчуження, анонімний інформатор Збройних сил України таємно фільмує пересування російських військ. Працівники ЧАЕС обговорюють свій досвід перебування на окупованій росіянами атомній електростанції. У цьому епізоді російського вторгнення переплітаються катастрофічні сценарії з минулого та теперішнього.
- «Гості з Харкова», реж. Галина Лаврінець
Власниця музею-садиби «Омелькова хата», Неля та її чоловік Олександр допомагають адаптуватися в селі переселенцям, які рятувалися від масованих обстрілів у Харкові. Неля виділяє великий город з посадковим насінням для переселенців, щоб вони змогли прогодувати себе. Але переселенці з міста не готові до важкої фізичної роботи на городі, і сподіваються, що війна скоро закінчиться. Без догляду посаджений врожай починає псуватися. Чи вдасться їм знати компроміс, врятувати город і свої взаємовідносини?
- «Лелеки завжди повертаються додому», реж. Ґала Козютинська
Ґала та Віктор шукають свій Рай на землі. Навіть під час війни. Тому вони купують занедбаний будиночок в Карпатах та починають його відбудовувати. Це місце, де панує мир та спокій, де можна вирощувати свою їжу, мовчати, бути беззахисними та пити каву з видом на гори та гніздо лелек. Але настає зима, яблуня у дворі замерзає, а Війна сягає Раю.
Головне журі фестивалю:
- Ольга Бесхмельниціна
Українська продюсерка із понад 15-річним досвідом кіновиробництва. Співзасновниця очолюваної жінками компанії «2Brave Productions», Голова правління Української кіноакадемії. У її фільмографії такі стрічки, як «Правило двох стін» Девіда Гутніка, «Стоп-Земля» Катерини Горностай, «Мирні люди» Оксани Карпович, «Жива ватра», «Колапс. Як українці зруйнували Імперію Зла».
- Ітай Енгель
Кореспондент і режисер-документаліст, є одним із найвидатніших тележурналістів Ізраїлю. Його фільми отримали численні міжнародні нагороди, а його документальний фільм про початок війни в Україні був номінований на премію «Еммі» 2023 року. Протягом своєї кар’єри військового кореспондента Енгель висвітлював конфлікти в Боснії, Косово, Пакистані, Афганістані, Індонезії, Чечні, Руанді, Кенії, Конго (ДРК), Південній Африці, Лівані, Газі, Тунісі, Єгипті, Іраку, Сирії та Україні.
- Ерік Холланд
Засновник продакшн компанії DIM Filmhouse у Києві та Берліні. Працював над новаторським документальним серіалом «VONA», який увійшов до офіційної програми Каннського кінофестивалю 2024 року.
- Також під час фестивалю працюватиме журі кінокритиків у складі Оксани Волошенюк, Олени Коркодим, Альони Пензій, Кирила Пищикова.
Повну програму фестивалю можна побачити тут.
