Львівська культура після січневого карантину повертається в офлайн. Ми вже розповіли про концерти у Львівській філармонії, тепер поговоримо про три виставки, які днями відкрились у галереї «Дзиґа».
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1513623 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1513623{ margin: 0!important; } }
У основному галерейному просторі представлена виставка «ряДнина» Дениса Струка (на головному фото).
//
У живописних полотнах поєднані і мотиви рядна, адже у творах художника не важко роздивитись фолькові елементи. Але є тут і Днина: смугасті полотна нагадують щоденник, де кожна фарба творить певний відрізок часу, то темний, то світлий, то яскравий, то тьмяний. Але завжди усі смуги-дні мають активну багатошарову фактуру.
«Якби дні мали колір, яка смуга була би сьогодні?», – міркує автор та продовжує досліджувати та розфарбовувати дні. На «Дзизі» він представив свій малярський «щоденник» із дванадцяти полотен із 365-ма кольоровими смугами та відеопроекції.
Денис Струк народився в Дніпрі. Закінчив Львівську національну академію мистецтв. Сфера його зацікавлень – живопис та гутне скло. Живе та працює у Львові. Денис Струк служив у добровольчому батальйоні «Чернігів».
Виставка триватиме до 14 лютого.
У «Квартирі 35» відкрилась виставка EXIsT Данила Туркіна.
Виставка молодого краматорського художника – це багатовимірна реальність, ідеї глибинного пізнання себе і світу.
Comprovitism (Компровітизм) – стиль, в якому художник висловлює себе. Назва означає «що набуває життя». Це мистецтво пізнання життя, набуття знань і багатства людського досвіду. Також, це слово містить у собі: компромат, компроміс і комунікацію.
У роботах поєднані образи фантастичних персонажів, історичні вікна часу та яскраві візерунки інших вимірів.
Художник обіцяє, що під час взаємодії з картинами, кожна людина відкриває для себе індивідуальні образи й символи, проживаючи свій унікальний досвід.
Експозиція триватиме до 28 лютого.
У галереї «1,8 м³» відкрилась виставка «Львівська станкова графіка». Львівська станкова графіка займає особливе місце в український культурі та має свою художню та історичну тяглість.
Цікаво, що у простірі, меншому за 2 кубічні метри автори експозиції примудрились представити багато значних імен для львівської графіки. Тут ми бачимо роботи Олега Денисенка, Богдана Пікулицького, Михайла Москаля, Андрія та Петра Гуменюків, Михайла Красника та багатьох інших представників різних поколінь.
Фото «Дзиґи»
