У Львові відкриють “Вікно в інший світ”

Експозиція, що її запропонують до показу у Музеї історії релігії (площа Музейна, 1) у вівторок, 16 липня, ознайомить львів’ян та гостей міста з буддійським живописом та технікою його виконання.Танка, тханка, кутханг – предмет буддійського образотворчого мистецтва. Дослівно перекладається з тибетської як малюнок на тканині, котрий можна згорнути і взяти зі собою (тобто сувій, рулон).
Тибетці були кочівниками, тому їм зручно було перевозити зображення, а тим паче – релігійного змісту, згорнутими.

«Танки не тільки глибоко і яскраво відображають тибетську культуру і релігію, а й є справжнім витвором мистецтва: це і вид релігійного розпису, й інструмент для медитації, в часі якої людина ототожнює себе із зображеним божеством, і об’єкт для поклоніння, і просто неймовірної краси картина», – запрошуючи відвідати виставку «Вікно в інший світ», говорить науковий співробітник ЛМІР Олена Малюга. І додає, що збірка Музею історії релігії налічує близько сорока зображень танок, які зберігаються у групах «Живопис», «Графіка», «Тканина» і датуються періодом XVIII – початку XX століть. «Наша колекція –  одна із найбільших колекцій в Україні», – наголошує Олена Малюга. 
Роботи, що їх представлять на виставці, зображають Будд, святих, історичні персонажі. Серед сюжетів бурятських танок – Амітабха (найбільш шановане божество у буддійській школі), Зелена Тара (божество, що перемагає демонів, знищує перешкоди), Кубера (покровитель матеріального багатства), Манджушрі (покровитель мистецтва і всіх спраглих до знань), зображення місцевих божеств – охоронців гір, сімейних захисників… Кожна деталь відображає священні тексти, сутри (афоризми), перекази. 

«Зображення танки створювали згідно з чітко визначеними пропорціями, – розповідає науковець. –  В центрі – основне божество, що стоїть чи сидить на лотосовому троні, диску місяця, сонця. Головні групи фігур – це вчителі і божества. Нижче зображали різних будд, бодгісаттв – просвітлених істот, які відмовилися від нірвани заради спасіння інших істот у всіх світах».Основу для танки попередньо ґрунтували сумішшю крейди і тваринного клею. Згодом на бавовняне (зрідка шовкове) полотно, яке відповідало встановленим критеріям, вовняним пензлем наносили фарбу з природних компонентів. Фарби наносили зверху донизу, починаючи із синього кольору, а закінчували білим. Щоби надати живопису урочистості, вишуканості, зображення оздоблювали золотом і сріблом. У давні часи танка могла містити до 50 грамів золота.

  Міжнародний день музеїв відзначають 18 травня

Щодо художника, то він мав бути професіоналом високого рівня і, звісно ж,  мати бездоганну репутацію, бути релігійною людиною  – з відкритим серцем і чистими помислами. Бо тільки так картину можна зарядити позитивною енергією і світлом.
Куратор виставки «Вікно в інший світ» – старший науковий співробітник Музею історії релігії Володимир Гарбузюк.
Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото Музею історії релігії.

Залишити відповідь