Актуальні новини

У прокат вийшли фільми з Кембербетчем та Свінтон

Почався новий кінотиждень, у прокаті стартували нові фільми. Частина уже встигла зібрати нагороди великих фестивалів, частина лише приходить до глядачів. Традиційно ми обрали найцікавіші прем’єри, щоб докладно розповісти про них.

«Пам’ять»

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1530116 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1530116{ margin: 0!important; } }

«Пам’ять» – новий фільм володаря «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю Апічатпонга Вірасетакула. Тайський режисер тричі здобував нагороди найбільшого фестивалю світу. Не став винятком і фільм «Пам’ять», що отримав Приз журі.

Апічатпонг Вірасетакул переконаний, що цей його фільм вимагає тільки великого екрану. «”Пам’ять” критично важливо дивитися в кіно, можливо, це єдиний спосіб дивитися фільм», – стверджує він. Тож картину не планують випускати ні на онлайн-платформах, ні на телебаченні.

Апічатпонг Вірасетакул (фото Катерини Сліпченко)

Вперше у «Пам’яті» тайський геній місця виходить з зони комфорту. Він залишив рідну країну, де зняв усі попередні фільми та, разом зі своєю героїнею, вирушив до Колумбії. Він зняв фільм майже повністю іспанською мовою, якої не знає, проте його медитативна поетична історія заворожує не залежно від мови чи будь-чого іншого.

«Пам’ять» розповідає про жінку з Шотландії (Тільда Свінтон), яка навідує свою хвору сестру в Боготі. Там вона знайомиться з археологом та молодим музикантом. Ночами Джессіка чує дивні звуки й намагається з’ясувати їх походження.

Тільда Свінтон (фото Катерини Сліпченко)

Оператором фільму став Сейомбху Мукдіпром, відомий своїми роботами у «Суспірії» та «Назви мене своїм ім’ям».

Українська прем’єра фільму «Пам’ять» відбулася на Одеському міжнародному кінофестивалі поза конкурсом.

Традиційно Вірасетакул працює з пам’яттю, особистою, історичною та універсальною, з межею між сном та дійсністю. Між сном та фільмом.

  8 листопада — день Дмитра Солунського: історія, традиції та прикмети свята

«Пам’ять»

Вірасетакул у світі ревізій в кіно наративів та кіномови залишається вірним саме магії кіно, коли великою мірою саме його мова творить сенси, а не навпаки. Для нього кіно та сон є двома найважливішими складовими мистецтва.

Цікаво, що у «Пам’яті» Вірасетакул поєднує нову для себе територію, мову, релігію зі звичними для нього кінематографічними прийомами. Чому з усього географічного розмаїття він обирає саме Колумбію? Може тому, що саме там народився магічний реалізм, який він підніс у своїх фільмах на новий рівень.

«Пам’ять»

Фільма Вірасетакула є своєрідною медитацією, яка заворожує, а неспішний плин його фільмів створює шаманську магію, сенсовну, візуальну та звукову. Вірасетакула не можливо запхати у якийсь кінонапрямок. Він сам ним є.

«Пам’ять» заворожує та дає ті переживання, які можна відчути поряд із мистецьким твором.

Фільм покажуть мовою оригиналу (тобто переважно іспанською та трохи англійською) з українськими субтитрами.

«Котячі світи Луїса Вейна»

Інші емоції нам дає змогу пережити мелодраматичний байопік «Котячі світи Луїса Вейна» (на головному фото). Абсолютно несподівано фільм молодого британського режисера, актора та сценариста Вілла Шарпа розсунув рамки сентиментального фільму про поневіряння відомого художника.

Виявляється, автор відомих мімімішних котячих картинок Луїс Вейн мав трагічне життя, сповнене втрат, хворіб та провалів. Проте чим похмурішим були його будні, тим життєрадіснішими ставали роботи художника.

«Котячі світи Луїса Вейна»

Британець Луїс Вейн з дитинства був диваком. Він малював на сільських виставках тварин, працював ілюстратором в Illustrated London News, пробував патентувати винаходи, які стосувалися електричного струму (в оригиналі, до речі, фільм називається he Electrical Life of Louis Wain). боксував, писав музику. Він був змушений все життя піклуватись про матір та цілу купу незаміжніх сестер. Він закохався, одружився на їх гувернантці (Клер Фой з «Корони»), втратив дружину через хворобу, хворів сам тощо.

  Співачка Ані Лорак записала пісню з 9-річною дочкою Софією

А ще він створив цілий котячий світ у своїх малюнках, які у якийсь момент просто заполонили Британію та вирушили за океан.

«Котячі світи Луїса Вейна»

Вейн жив на межі XIX та XX століть. Виявляється, тоді лише собаки могли вважатись гідними домашніми улюбленцями. І саме Вейн змінив це.

Головну роль у фільмі зіграв Бенедикт Кембербетч, з яким Шарп зустрічався на знімальному майданчику «Шерлока» (Шарп грав капрала Лайонса). У ролях друго плану з’являються відомі Стейсі Мартін, Еймі Лу Вуд, Тайка Вайтиті та Нік Кейв.

«Котячі світи Луїса Вейна»

Фільм вийшов дуже зворушливим та якимось ніжним. А ще гарним та доволі винахідливим візуально. Хочеться сподіватись, що час безликих та нудних байопіків минув.

Так що, без сумніву, варто піти у кіно.

Залишити відповідь