Актуальні новини

«Україна – це всі ми»

Маб Грейвз – відома сучасна художниця, що має сотні тисяч підписників у соцмережах та чиї роботи популярні у 56 країнах світу. Вона живе у відновленій старій таверні 1800 року серед лісу. Маб малює, шиє, ліпить з глини і знаходить натхнення у науці, космічній культурі 1960-х, казках та класичній літературі. Професійно малює з 2009 року, а її онлайн крамниці на платформі Etsy поціновувачі придбали майже 80 тис. її творів.

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1542741 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1542741{ margin: 0!important; } }

Коли розпочалася війна в Україні, Маб вирішила допомогти українцям. Вона намалювала три картини про українок, перевела їх у цифру та виставила в онлайн-крамниці на продаж різні версії малюнків, аби люди з різними статками змогли долучитися до підтримки України. Вже через кілька днів Маб змогла переказати 20 тис. дол. на рахунок координаційного центру Save Ukraine Now, який забезпечує необхідним батальйони Прикарпаття на передовій, а також гуманітарні потреби українців.

Маб Грейвз

Маб, розкажи про себе і своє мистецтво.

Я малюю, скільки себе пам’ятаю. Малювання й живопис завжди були моїм способом сприймати, проживати життя. Професійно малювати я розпочала 2009 року. Я мешкаю у невеличкому лісочку в Індіані, США, де працюю, малюю, і виховую 11-річного племінника.

Якому стилю ти надаєш перевагу, які техніки використовуєш у роботі?

Я люблю пробувати нові засоби й творити у різних напрямках – малюнок, живопис, скульптура, валяння вовни, шиття та різьбярство. Але найбільше люблю олійний живопис, для мене у цьому є щось чарівне.

Що пов’язує тебе з Україною?

Моя сестра Ешлі із чоловіком кілька років служили в Корпусі Миру в Україні і працювали з проектами благодійної організації «Тепле місто» («Тепле місто» є співзасновником Save Ukraine Now, – ред.). Упродовж цього часу ми щодня молилися за Україну, вивчали її історію та культуру, аби могти розповісти нашому маленькому племіннику про те, де живуть його тітка й дядько. Україна закарбувалася у наших серцях і залишається там досі.

  Сильна молитва батьків за своїх дітей: повторюйте частіше!

Перша – молода дівчина серед поля пшениці, яку похилив вітер

Пригадуєш, як ти дізналася про вторгнення Росії в Україну?

Так, я ніколи цього не забуду. У вухах новина повторювалася, наче ехо, у грудях все стиснулося. Мене переповнювало відчайдушне бажання допомогти усім, чим зможу.

Ідея допомоги була очевидною?

Як художниця я спочатку відчула себе безсилою, але дуже хотіла використати свої вміння для допомоги. Я вирішив, що можу малювати, аби розповідати про те, що відбувається в Україні. Це були би своєрідний спосіб обійняти моїх друзів в Україні, які виборюють свою свободу. Та після розмови з сестрою я вирішила перетворити свої малюнки у цифрові зображення, платно завантажуючи які, люди можу долучатися фінансово до підтримки України.

Друга картина– мати, яка тримає двох маленьких дітей

Розкажи про свої картини. Що вони символізують?

Перша – молода дівчина серед поля пшениці, яку похилив вітер. Дівчина стоїть люта, стискає у руках український прапор, як спис проти прийдешньої бурі. В її очах видно відблиск вибуху. Друга картина– мати, яка тримає двох маленьких дітей. Вона сміливо стоїть у центрі полотна, дивлячись на глядача. Позаду неї вирує шторм, а над нею – тінь літака, що летить. Третя картина – це портрет бабусі. Вона стоїть у величезному безкрайому полі соняхів і дивиться просто перед собою. В одній руці вона тримає український прапор, інша рука впевнено лежить на боці. Її очі блищать тріумфальною хоробрістю.

Я прагнула, аби ці картини символізували трійцю богинь грецької міфології Дівчину, Матір і Стару, а також – невмирущу силу та тендітність кожної з них. Я хотіла, щоби вони пробудили відчуття вічного зв’язку, який ми, як жінки, маємо упродовж століть нашої історії. Але також хотіла нагадати людям про невинні життя, що опинилися посеред хаосу війни. І, звісно ж, вклонитися цій хоробрості.

  Олександр Пономарьов випустив надихаюче відео про українців

Третя картина – це портрет бабусі

Розкажи детальніше про процеси та результати своєї ініціативи.

Спершу було важко розібратися із пожертвами для багатьох життєво важливих ініціатив, трансфер коштів був можливий лише через міжнародний банківський переказ – складний і не для всіх зрозумілий процес. Усі ми за життя не раз чули історії, коли великі благодійні організації діяли нечесно, або ж коли людей, які цього потребують, отримували лише частинку допомоги. Складно зрозуміти, кому можна довіряти й переказувати кошти.

Проте моя сестра працювала з групою волонтерів Корпусу миру, що повернулися до США, і з людьми, що безпосередньо перебували в Україні. Вона була з ними на щоденному зв’язку, отримувала новини та актуальну інформацію про потреби в Україні. Тож я опинився в унікальному становищі, коли насправді змогла допомогти. Я опублікувала цифрові версії своїх робіт на моїй сторінці на платформі Etsy із можливістю пожертв різного рівня, аби всі охочі мали змогу долучитися, і щоби потім я змогла переказати усю суму допомоги одним платежем.

Якщо чесно, я сподівалася, що вдасться зібрати кілька тисяч доларів. І була дуже вражена, коли на сторінку пішов шалений потік відвідувачів. Всього за кілька днів я змогла переказати «Теплому місту» 20 тис. Також додатково я змогла переказати кошти для Альянсу ROVC для України – на медичні аптечки та гуманітарну допомогу від волонтерів Корпусу миру. Мій партнер Дарсі в Нью-Джерсі особисто кілька днів допомагав перевозити й пакувати для відправки ці корисні вантажі.

Якби тобі довелось мотивували когось підтримати Україну, що би ти сказала?

Усі ми читали книги з історії та осуджували наших предків за ті чи інші дії чи бездіяльність у час воєн та криз. Зараз – наш час! Час, за який історія оцінить нас. Наші теперішні дії визначать, який світ ми залишимо нашим дітям. Україна – це всі ми, і відгомін того, що там відбувається, потрясе всю земну кулю. Я знаю, ми всі можемо відчувати себе маленькими та безсилими. Та якщо ми всі візьмемось за руки і кожен використає свої найкращі вміння, ніщо не зможе нас подолати!

  Фільм "Погані дороги" режисера Ворожбит висунуто на премію "Оскар" від України

Маб, на твою думку, чому такі соціальні ініціативи, як твоя, важливі?

Я вважаю, що людям важливо розуміти, що якими би не були наші вміння – малювати, писати, говорити, співати, програмувати, чи що завгодно, ми можете щось творити і змінювати. Людям, які з жахом спостерігають за тим, що відбувається в Україні, дуже важливо допомогти зрозуміти, що ця війна – це і наша війна, і ми всі разом можемо допомогти її зупинити.

Чи плануєш якось приїхати до України?

Звичайно.

Довідка. Save Ukraine Now – координаційний центр забезпечення спротиву «SaveUkraineNow» було створено Івано-Франківською міською радою, Громадською спілкою «Бізнес Асоціація Івано-Франківська», Територіальною обороною Збройних Сил України в Івано-Франківську, благодійною організацією «Тепле місто», інноваційним центром Промприлад.Реновація, Івано-Франківським Драмтеатром ім. Івана Франка спільно з іншими партнерами, щоби забезпечувати потреби територіальної оборони Івано-Франківська та області, ЗСУ та нагальні гуманітарні запити. Головною метою Центру «SaveUkraineNow» є координація, аналіз, збір та направлення різноманітної допомоги у місця найбільшої потреби. Ми створили загальну, синхронізовану базу, щоб зосередити всі запити та можливості та спростити процес забезпечення.

Залишити відповідь