Актуальні новини

«Відчуваю себе першовідкривачем»

Як це – оркеструвати оперу забутого композитора ХІХ століття для сучасного слухача? Як створити музичне полотно для оркестру, маючи лише дивом збережений клавір? Які інструменти симфонічного оркестру можуть замінити трембіту на сцені?

Ми поставили ці та інші питання композитору Сергію Вілці, який оркеструє опери Порфирія Бажанського «Біла циганка» та «Довбуш». Ці твори цього літа вперше з моменту створення побачать світ у концертному виконанні та в інноваційному форматі аудіо-серіалу.

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1520612 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1520612{ margin: 0!important; } }

Проект реалізовує громадська організація Collegium Management спільно з Львівським органним залом та Radio Skovoroda, за підтримки Українського культурного фонду.

Сергій Вілка – композитор, мультиінструменталіст, автор симфонічної та камерної музики. Головний дириґент оркестру Житомирського академічного музично-драматичного театру ім. І. Кочерги. Співпрацює з формацією «NOVA OPERA», брав участь у резиденції «Схід Опера» у Харкові, в рамках якої створив камерну оперу «In(side)». Його музика виконується в Україні, США, Німеччині, Австрії, Польщі, Литві, Молдові, Вірменії.

Цього року Сергій Вілка створює оркестрування міні-опер забутого українського композитора Порфирія Бажанського. Він розповів про секрети роботи над клавірами, яким понад 100 років, та їх перетворення на сучасну оперну постановку.

//
«Буде використаний лише інструментарій сучасного симфонічного оркестру» (фото: Мар’яна Головко)

Як осучаснити оперу, написану у ХІХ столітті?

Одразу скажу, що я не роблю історичну реконструкцію опер. Моїм завданням було оркеструвати музику таким чином, щоб її виконував не умовний оркестр часів Бажанського, а сучасний, з його технічними можливостями. Робота не є стилізацією під столітню давнину із відповідним саундом. Ця музика звучатиме так, ніби вона пишеться сьогодні. Також підкреслю, що я не додав від себе жодної ноти в задум Бажанського.

Сергію, розкажіть, як відбувається процес оркестровки опер «Біла циганка» та «Довбуш»?

Я маю клавір опер в оцифрованному вигляді. Тобто не факсиміле оригінального рукопису Бажанського, а вже набраний нотний матеріал в форматі pdf. Директор Львівського органного залу та автор проекту Іван Остапович надіслав мені ноти, щоб я їх оглянув, перед тим як братися за роботу. Я сказав: «Окей, ми працюємо, проект цікавий». Після розмови зробив запит на файли клавіру в форматі musicxml; це такий формат, що дозволяє конвертувати інформацію з одного нотного редактора в інший. Клавір завжди в мене перед очима, я користуюся цим текстом, а потім вже відбувається процес, коли музика фортепіано стає музикою для оркестру.

  Белла Хадід знялася для обкладинки іспанського журналу Vogue

За словами Івана Остаповича, який віднайшов рукописи опер в архіві, музична мова Бажанського містить доволі аванґардні речі, як на сучасний погляд, неквадратні побудову, орієнтацію на народні мелодії, народний спів. Цікаво, як це буде втілено засобами оркестру?

Найголовніше, що я побачив у цій музиці, окрім того, що ви слушно зазначили, це – різкий перехід від одного музичного матеріалу до іншого – просто як кінематографічний монтаж. У цих операх один музичний стан і настрій одразу, без жодних переходів і склейок, переходить в інший. Я зберігаю ці контрасти, не пом’якшую строкатість фактури, а навпаки – пробую ці контрасти посилити.

Для якого складу оркестру ви пишете партитури?

Я питав в Івана Остаповича, в якому складі він бачить виконання опер, і враховував його побажання. Це невеликий симфонічний оркестр: струнний квінтет, парні дерев’яні духові, але, зокрема, три кларнети, група ударних у стадії коректури, серед мідних – чотири валторни і дві труби. Тобто без тромбонів та туби. І, звісно, арфа.

Бажанський сам називав свої твори «народні опери». Враховуючи тісний зв’язок з фольклором, народних героїв його опер, чи будуть використані народні інструменти в оркестрі?

Ні, не будуть. Може буде якесь певне художнє відтворення цих ефектів. Буде використаний лише інструментарій сучасного симфонічного оркестру.

Як ви обираєте інструмент, який має звучати в той чи інший момент? Також цікава специфіка роботи з голосом, наприклад, треба вважати, чи звучить речитатив, чи йде спів.

Речитативи в операх Бажанського – це певні вигуки. Це вільна вимова, як ми зараз з вами розмовляємо. Вони розмежовані з музикою. Решта музичного тексту описана автором з певним ритмом, звуковисотністю, але там повністю відсутня динаміка. Її треба відчути і розставити самому.

Що стосується вибору інструментів, іноді трапляються такі моменти, де в клавірі «виписана» перкусія, наприклад, трикутник. Або, в одній зі сцен у «Довбуші» написано слово «трембіта». Ми вважаємо, що зараз не потрібно в буквальному сенсі використовувати трембіту. З одного боку це проблематично в концертному залі, а з іншого не відомо, чи справжня автентична трембіта здатна зіграти саме ці звуки, які вказав в нотах автор. Тому ми використовуємо інструменти сучасного симфонічного оркестру, але намагаємося передати колорит того часу. Замість трембіти ми використовуємо унісон з чотирьох валторн. Решту тембрів я підбираю шляхом знання інструментів симфонічного оркестру. Це кропітка праця, для якої потрібно довго вчитися.

  У Вінниці молоді художники презентували власні артбуки ручної роботи (фото)

Тут стають у нагоді всі лекції з інструментознавства в консерваторії, заняття з оркестровки, історії оркестрових стилів. Але найбільше молодому композитору допомагає слухання музики з партитурами. Без цього ніяк. Коли ви слухаєте музику і водночас дивитесь ноти, ваше вухо реагує на звучання, а око бачить, якими технічними засобами це реалізовано. Дуже люблю деякі YouTube-канали, бо там можна водночас і слухати музику, і дивитися партитуру, і не треба гортати сторінки, тому що людина, що зробила монтаж, вже попіклувалася про це. Ви лише насолоджуєтеся музикою та спостерігаєте, як композитор це реалізовує.

«Цей проект відкриває сторінки в нашій музиці, про які ми раніше не знали» (фото: Кіра Кузнецова)

Чи ви вивчали творчість Бажанського троки ширше, ніж ці опери? Чи не було такої задачі?

По-перше, не було такої задачі, а по-друге, я, чесно кажучи, дізнався про існування цього композитора завдяки цьому проекту. У жодному з курсів української музики в музичній школі, училищі, консерваторії цього автора не вивчають.

Існує вислів «Terra Incognita», для мене Бажанський – це «Persona Incognita». Цей проект відкриває сторінки в нашій музиці, про які ми раніше не знали. Ми відновлюємо цю інформацію і робимо її доступною для майбутнього вивчення, дослідження і слухання.

Бажанський – це не єдина така постать в українській музиці, я думаю, можна знайти багато таких імен.

Так, безперечно, і я дуже тішуся, що Львівський органний зал та Collegium Management в особі Івана Остаповича та Тараса Демка піднімають ці пласти української спадщини і роблять забуті імена відомими, щоб картина культурного життя відкривалася перед нашими очима все ширше.

Чи подобається вам музика Бажанського? Чи є такі речі які дивують, надихають у ній?

Я тут виходжу з позицій, що професіонал має добре робити свою роботу, і певні уподобання чи смаки не мають впливати на якість цієї роботи. Коли я занурююся в процес оркестровки, я підходжу суто з технічної точки зору. Наприклад, у мене є два такти музичного матеріалу, з вокалом або без. Я сиджу і думаю: є 5-6 варіантів як це можна зробити, і жодного неправильного. В даний момент мене не турбує, чи подобаються мені ці два такти чи ні. Переді мною стоїть завдання, яке треба розв’язати.

  Twitter заблокував новий акаунт білоруського журналіста Протасевича

А вже давати якусь оцінку власне музичній творчості композитора я би став після того, як опери будуть виконані наживо. Тоді я би міг сказати: мені ця музика подобається або не подобається. Обов’язково буду присутній на живому виконанні творів у Львівському органному залі.

Розкажіть про етапи підготовки партитур до виконання.

Наскільки я розумію, репетиції почнуться, коли будуть здані обидві партитури. Можу привідкрити завісу: вже одна опера оркестрована. Зараз іде робота над другою.

На коли заплановані репетиції з оркестром?

Наскільки мені відомо – це друга половина-кінець червня. Часу залишилося мало, враховуючи об’єм роботи – близько 130 сторінок клавіру. Це доволі кропітка праця.

Зараз іде не лише оркестрування, але також і нотний набір, підготовка матеріалу для друку партитур і поголосників, оркестрових партій. Для того, щоб музиканти могли виконати твори, перед ними на пюпітрах мають стояти якісно зроблені ноти. В музиката не має бути жодних питань, як воно виглядає, як воно оформлено, як ці ноти були набрані. Музиканти мають бути повністю зосереджені на виконанні.

Чи вважаєте ви, що ця музика буде цікава сучасному слухачу?

Мені здається, це трохи контраверсійне питання. В кожного є власні естетичні вподобання, і сказати, що ця опера однозначно всім сподобається, я не можу. Говорити, що вона всім не сподобається – я би теж так не казав.

Для мене «Бажанський. Опери» – це історичний проект. Відчуваю себе першовідкривачем.

Чи буде ця музика цікава слухачам ХХІ століття? Думаю так. Тут, безумовно, спрацює фактор новизни – ви ще ніколи такого не чули! А чи захочуть слухачі повертатись другий чи третій раз – залежить від їхнього прийняття і їхніх смаків.

Фото Мар’яни Головко

Залишити відповідь