«Півник», виготовлений на Васильківському майоліковому заводі у середині минулого століття набув всесвітньої слави після фотографії Єлизавети Серватинської з Бородянки та, звичайно, привернув увагу до свого автора.
Помилково авторство приписали Прокопові Бідасюку. Хоча колишній головний художник заводу Сергій Денисенко висловив припущення, що така атрибуція є помилковою, а насправді автором «Півника» є Валерій Протор’єв. Тепер це припущення підтвердилось. Про це на своїй сторінці у Facebook написав засновник «Я галереї» Павло Гудімов.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1541126 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1541126{ margin: 0!important; } }
«Автор півника Валерій Протор’єв!!! Сталась помилка, яку потрібно терміново виправити. Вчора мав телефонну розмову з директоркою музею народного декоративного мистецтва Тетяною Строковою і отримав важливу інформацію відносно авторства легендарного півника. Коли я курував в музеї виставку про Васильківський майоліковий завод невірно встановили авторство Прокіпа Бідасюка, а насправді це Валерій Протор‘єв», – написав він.
Валерій Протор’єв був одим із найвідоміших художників Васильківського заводу (фото з Вікіпедії)
Загалом подібні помилки викликані тим, що фонди зачинених фабрик по суті знищені, каталогів не існує, а твори можна знайти переважно у приватних колекціях.
Валерій Протор’єв народився 17 січня 1924 року у Воронівцях (тепер Хмільницький район Вінницької області). У 1950 року закінчив Київське училище прикладного мистецтва (викладачі – Дмитро Головко, Пелагея Глущенко, Олександра Грядунова). Працював на Васильківському майоліковому заводі. Твори: декоративна скульптура малих форм, декоративний посуд, сувеніри, подарункові вироби та інше. У співавторстві з дружиною виготовив: скульптурки «Добрий звір», «Павичі» (1967); сервіз для фруктів, посуд для напоїв (1959, 1970); декоративні вази «Україна» (1964), «Київ», «Червона Калина», «Свято Жовтня» (1967), «Ювілейна» (1970); фігурний посуд за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки (1971). Твори зберігаються у Музеї українського народного декоративного мистецтва. Помер у 1997 році.
Нагадаємо, після звільнення Бородянки світ облетіло фото кореспондентки «Суспільного» Єлизавети Серватинської, на якому ми бачимо розбомблену росіянами багатоповерхівку, де на стіні майже неторканою залишилась кухонна шафка із посудом. Уважні глядачі побачили на шафці куманець у вигляді півника, в якому розпізнали виріб Васильківського заводу майоліки. Він став одним із символів незламності українців у війні з Росією.
