Усі, хто збагачувався в Україні, не думали про великі державні стратегічні цілі, про національні інтереси – їх інтерес був інший.
Тому Росія це спостерігала і чекала зручного моменту, вважає головна редакторка “Дня” Лариса ІВШИНА.
“За неякісну політику платять кров’ю, на жаль. І тому моє відчуття – що ми могли обійтися без такої жахливої ціни. Ну, можливо, всі думають інакше – особливо ті, хто голосував тоді за власне призвідців такої ситуації”, – розповіла вона в інтерв’ю “ZAXID.NET”.
Вона додала, що Янукович – лише чергова жертва системи, яка повісила всі свої гріхи на чергового козла відпущення. Першим був Павло Лазаренко, на якого було успішно повішено частину всього, його оголосили головним корупціонером.
“Якось людям не приходить думка проста: а хто там вічно стоїть за кулісами і смикає за ці ниточки? Тут немає прихованих речей – у нас один президент, і його шість термінів тривають. Ви ж бачите, яке чиношанування до Леоніда Кучми? Ви ж бачите, як Пінчуку вдається досі, незважаючи на те, що маємо таке круте громадянське суспільство, як воно все з поклонами біжить на ці форуми YES?.. Його зміни іміджу коштують того, що в нас немає людей, які можуть заявити свою думку. Це не просто зміна іміджу – це приватизація громадянського суспільства”, – зазначила пані Івшина.
За її словами, немає проблеми в поінформованості суспільства, всі українці майже все знають, але не вміють з цього робити висновки і моральні рішення. Якщо на один день всі йдуть на YES до Кучми й Пінчука, а на інший день ллють сльози за Георгієм Ґонґадзе, то це практика лицемірства, яка не розвінчується новою інформацією.
“Євген Марчук пропонував дуже багато проривних ідей, коли був секретарем Ради безпеки, за що його націонал-демократи не те, що не підтримували… Він там проклав Україні курс у НАТО, яким не змогли скористатися. Він відправив українців в Ірак у складі «УкрПолбату» – багато чого. Я думаю, що про Євгена Марчука ще буде багато написано і сказано, і власне з його архівом дійсно ще будуть люди працювати. Але я б закликала думати над тим, чому таку фігуру, яку посилає історія, українці не те, що не могли розгледіти – розгледіли. Просто не зважилися йти за тим, хто буде пропонувати ріст, роботу і зусилля, а не інерції”, – зазначила головна редакторка “Дня”.
