Культура

Ангельський Google

У Львівській галереї мистецтв завершилась масштабна тримісячна виставка «Ангели». З 20 червня до 22 вересня виставку, організаторами якої стали Галерея мистецтв та «Я-Галерея» Павла Гудімова, відвідала рекордна кількість відвідувачів. За 80 робочих днів експозицію подивились 24,5 тис. осіб.

«”Ангели” ознакували нову еру в культурному житті Львова та України, коли відвідування мистецької виставки набуло статусу must see для всіх категорій відвідувачів. Вперше черги за культурним продуктом вилились на вулиці міста, вперше культурний туризм вийшов за межі професійного зацікавлення», – вважає куратор проекту Павло Гудімов.

Проект зібрав твори археології, скульптури й живопису, артефакти масової культури і, навіть, музика, яку спеціально для проекту написав композитор Святослав Луньов.

400 експонатів розмістились на 2-х тисячах квадратних метрів

Ось лише деякі цифри, зібрані організаторами проекту:

  • 80 робочих днів тривала виставка;
  • 400 експонатів було показано, з них – 105 спеціально для виставки куплено за кордоном;
  • 750 кілограмів важила скульптура «Амури», її заносили до музею 15 осіб;
  • 850 важать «Крила» Тіберія Сильваші, які експонувались у Музеї Пінзеля, їх довжина – 6 метрів;
  • 450 кв. м. стін було побудовано для експозиції;
  • 230 світильників інсталювали для неї;
  • 9 днів монтувалась виставка, демонтаж тривав лише 2;
  • 12 творів було відреставровано;
  • 50 людей працювало над монтажем;
  • 90 музейних працівників було залучено у проект;
  • 32 музеї та 20 колекціонерів або надалі твори, або були дотичні до проекту;
  • 23 зали приняли експозицію, з них 22 належать Палацу Лозинських і 1 великий зал Музею Пінзеля;
  • на 2 тис. м2 розмістилась виставка;
  • 24,5 тис. відвідувачів подивилось виставку;
  • 1,3 тис. відвідувачів прийшло в останній день роботи виставки;
  • 1,5 місяці було наймолодшому відвідувачу;
  • 92 роки було найстаршому відвідувачу;
  • 12 разів відвідав виставку один із глядачів, це стало рекордною кількістю візитів;
  • 6 годин, це найдовший час, який провів у музеї один із глядачів;
  • 154 екскурсій було проведено, з них 49 – кураторських;
  • 3 тис. осіб відвідало кураторські екскурсії;
  • 22 лекції відбулось у паралельній програмі;
  • 50 дитячих квестів провели організатори дитячої програми;
  • 40 інституцій було залучено до проекту;
  • 5 тематичних блоків містила виставка.
  Олексій Панін розшукує «Попелюшку» яка залишила його будинок без одягу

«Кожен з блоків переосмислював окремий вимір існування ангелів. Перший блок – «Крилаті» – допоміг зрозуміти походження ангелів серед численних крилатих істот античної міфології. Розділ «Сюжети» розповідав про релігійні сюжети за участі ангелів. Третій – «Ангели та ієрархи». Це фактично авторський розділ, де робота Альбіни Ялози спілкується з іконографією. По суті – це інсталяція, де твори співпрацюють, знаходять у діалозі і таким чином винаходять нову мову. А саме це є нам дуже потрібним. Ми ж розуміємо, що про давнє можна розповісти так сучасно, що ти повністю нівелюєш питання часу. І власне, найбільший розділ, який сам по собі може потягнути на повноцінний музей, називається «Культура» присвячений історії образу ангела у мистецькій традиції . Останній розділ називається «Ангели й люди». Він продемонстрував, як людство вплітало ангелів у своє повсякдення, як послуговувалось змістом цього образу», – розповів Павло Гудімов.

Павло Гудімов (фото Катерини Сліпченко)

ZAXID.NET поставив йому ще декілька запитань.

Як виникла тема ангелів?

Є теми очевидні, є соціальні, є мистецькі, які просто бери, роби й матимеш гарантоване попадання в десяточку. Ми ж намагаємося підняти тему, яка вже ніби-то закрита. І весь наш проект стає своєрідним набором доказів, що ця тема була, є і буде актуальною. Адже ніхто не може дати до кінця відповідь: що це, хто це. Тобто з одного боку все давно написано, з другого боку ми зовсім самостійно маємо робити якісь власні висновки.

Як готувався проект?

Мушу сказати, що підготовка до цього проету була надзвичайно складною. Ще такої довгої підготовки, з такими перервами, конфліктами тощо, я не мав із жодним проектом. Наприклад, «Тіні забутих предків» ми готували пів року. Цей проект робився три роки. «Тіні забутих предків» я дуже люблю, він став переламним для моєї кар’єри, коли я запропонував інший тип кураторства. І аудиторія його прийняла. «Ангели», мабуть, наступний після Тіней виставковий блокбастер. Це проект, який навмисне робився у Львові, для Львова. Він вбудований у Львів. Тобто сьогодні ми маємо зовсім нову модель кураторства.

  Світова прем’єра українського фільму «Редакція» відбудеться на Берлінале

Нарада довколо 750-кілограмових «Амурів»

Це взагалі не подібно на те, що відбувалося навіть десять років тому. Ми використовуємо весь спектр експонатів, які потрібні, щоб довести не тільки те, що ця тема актуальна та пронизує усю історію людства, але коли після виставки ми будемо виходити в інший простір, в міський чи в музейний, переконаний, що тема залишатиметься з нами. І буде сприйматися нами персоналізовано.

Сотні людей робили цей проект і по суті ми можемо побачити, як одна невеличка ідея, записана у записнику, років десять тому, перетворилась на особливий життєвий період, на такий проект. Вся виставка показує, що ми не можемо говорити про ангела виключно як про релігійний символ. Чи несе він зараз ще ту сакральну функцію? Мі не робімо антологію, мі просто хочемо презентувати той матеріал, який є в Україні. Адже більшу частину експозиції склав саме український матеріал.

Чи важливою була співпраця з Галереєю мистецтв?

Для мене це є перший дорослий проект який ми робимо спільно з Галереєю мистецтв. Без її простору, без реставраторів, без її колекції проект би не відбувся.

Реставратори закінчують «Страшний суд»

Яким був шлях до кінцевої експозиції? Ви монтували її в залежності від наявності робіт чи шукали роботи відповідно до концепції?

Так, ми пішли складнішим шляхом. Спочатку була концепція та рубрикація. Потім ми почали дивитися роботи в усіх музеях. закордонними речами ми також займалися, говорили з кількома музеями. Але висока страхова вартість та політична нестабільність в Україні нам перешкодила. Уявіть, що робота має страхову вартість кілька мільйонів євро. На жаль, Україна ще не має змоги працювати з такими експонатами. Ми ще не можемо прийняти виставку з такою високою страховою вартістю.

Які львівські музеї, окрім Галереї мистецтв були залучені у проект?

Більшість, то точно. Музей етнографії, Національний музей, Музей історії релігії, музей Пінзеля, бібліотека Стефаника, Історичний музей, два приватних колекціонери. Також залучені Вірменський собор, Личаківський цвинтар тощо. Крім того потрібно говорити не тільки про артефакти, але і про мультимедіа.

  Українська реперка Alyona Alyona отримала німецьку нагороду як найкращий новий артист

Експозиція складалась з п’яти розділів

Тож ті локації, де ми проводили зйомку також залучені у проект. Як, наприклад, київські собори, які знімав Максим Білоусов. Його зйомка змусила їх звучати як сучасне мистецтво.

Ви поєднали сучасне та старе мистецтво не за принципом діалогу між старим та новим, високим та низьким, за принципом теми?

Я думаю, що традиція ділити мистецтво на високе та низьке уже давно померла. Думаю, зараз вже треба передивитись, таке поняття як масова культура. Просто не помічати зміни, уже неможливо. Цікаво, чи Дюрер якби жив зараз малював би як у свій час, чи використовував би комп’ютер. Я не знаю. Якщо говорити про діалог між класичним та сучасним мистецтвом, то ми скоріше говоримо про взаємодію.

Про діалог ми можемо говорити стосовно музею Пінзеля, де був презентований проект «Пінзель. Сильваші. Луньов». У цьому проекті інсталяція Тіберія Сильваші «Крила» вела діалог зі звуковою інсталяцією Луньова та скульптурами Пінзеля. До слова, ми використали музику як експонат.

Інсталяція Тіберія Сильваші «Крила»

Святослав Луньов зробив звукову інсталяцію для цього проекту. Він написав два нових твори спеціально для цієї виставки. Один звучав у музеї Пінзеля, я про це уже говорив. Другий, мультитрековий, супроводжував два зали «Колір звук».

Так що ми зібрали дуже різні експонати, такий собі Google. Ми склали цей світ різними засобами. Ми хотіли, щоб людина з будь-якої країни могла приїхати до Львова, подивитись виставку, почитати, зрозуміти. Або не зрозуміти. Або поставити запитання.

А що далі?

Я сподіваюсь, що «Ангели» стануть лише першою частиною трилогії. Плануємо за два роки проект «Адам і Єва». А за чотири – «Дедлайн», виставку про смерть. Ангели. Бекстейдж. Реставратори закінчують Страшний суд. 26 червня о 14:00 в Музеї Пінзеля на площі Митній відбудеться зустріч з художником автором інсталяції Крила Тіберієм Сільваші. Модерує куратор проекту Павло Гудімов. Зустріч відбувається у рамках паралельної програми проекту Ангели — в Музей Скульптури І.Г. Пінзеля.

Фото з Facebook-сторінки «Ангели. Виставка»

Залишити відповідь