Федір Житник — народно-християнське свято, яке традиційно проходить 29 травня щорічно. Відповідно до храмових літочислень, в цей день поминають пресвятого Феодора Освяченого. Іменуватися “Житником” свято стало завдяки народній думці, що це останній вдалий період для засіву полів злаковими культурами, загальна назва яких — жит, інформує Ukr.Media.
Історія свята
Праведник Федір був народжений в III столітті в єгипетському заможному сімействі. Досягнувши чотирнадцятирічного віку, він обрав життя християнина-ченця і деякий час жив в обителі, після того як покинув рідний дім. Дізнавшись про Святого Пахомія, Феодор захотів стати його учнем і відправився в дорогу до обителі старця.
Пахомій був попереджений Господом про прихід юнака, тому Федір був з радістю прийнятий. Вчителя радували досягнення послушника, на що той відповідав не меншою вдячністю і беззастережним послухом. Під час будівництва Тавеніського монастиря, тоді вже двадцятирічний Феодор був призначений преподобним Пахомієм головним на цьому будівництві. Сам же святий учитель був вражений важким захворюванням і сховався в затишній келії. Федір не зміг покинути преподобного старця, і наглядав за ним до самої його смерті.
Втративши вчителя, Феодор стає ігуменом фіваїдських монастирів, а за чернечий спосіб життя він був винагороджений Господом даром творити диво. Федір покинув цей світ в 368 році, будучи у віці близько 53 років.
Традиції та обряди
Основною традицією на День Житника в усі часи був посів хлібних злакових культур, а також варіння каші з різних круп. Святого Федора шанували як захисника хлібних зерен, тому перед початком будь-якої діяльності в полі починали з молитви до нього.
Після повернення з посіву, селян вже очікували на столі обов’язкові для такого торжества страви: квас і пиво на ячмені, різноманітні каші, пиріг, спечений з житнім борошном. Основною стравою була ячмінна або вівсяна каша з додаванням молока і топленого масла. За переказами, в грубці залишали на ніч три горщики з кашею, які діставали на наступний ранок і один відносили в церкву, наступним пригощали жебрака, а останній залишали собі на вечерю.
Прикмети
- гуркіт грому в день Федора — до щедрого врожаю хліба;
- подув західний або південно-західний вітер при посіві зерна — до убогого врожаю;
- жаб’яче квакання в дощ — до ясної погоди;
- пишний цвіт горобини — до багатого врожаю вівса і льону;
- пошкодував чавунець для жебрака — будеш весь рік голодувати і бідувати;
- з’явилося латаття на ставках і озерах — встановиться тепла погода;
- той хто народився в день Житника — серйозний і благонадійний, але дещо ледачий.