З салом людство знайоме вже не одне тисячоліття. Виявляється, що батьківщиною цього продукту є зовсім не Україна, а Стародавній Рим (за деякими джерелами — Італія). У ті часи засолювали сало “Лардо”, яке вживали працівники каменоломень, а пізніше аристократи і легіонери. Завдяки своєму унікальному складу сало може бути дуже корисним, якщо вживати його в помірних кількостях. А кілька шматочків, з’їдених на голодний шлунок, здатні надати життєвих сил, захистити від радіонуклідів і не дадуть швидко сп’яніти за святковим столом, інформує Ukr.Media.
Де ж батьківщина сала
Сало являє собою тваринний жир, який відкладається в організмі із запасом. Людиною вже багато тисячоліть використовується в якості продукту харчування. Однак ставлення до сала змінювалося в різні періоди історії. Його то вважали корисним і поживним, то тим що надає негативну дію на організм людини. Вчені змогли довести все-таки його корисні якості завдяки унікальному складу і помірному вживанню. Цікаво, що довгий час сало вважали національним продуктом України. Однак наша країна не є його батьківщиною.
Відомо, що перші згадки про сало як про цінний продукт з’явилися в збережених античних документах Стародавнього Риму 3-тисячної давності. Річ у тім, що сало дуже поживний продукт. Тому це ідеальний варіант для тих, хто залучений на важких фізичних роботах. Саме таку роботу виконували люди в римських каменоломнях. Працівники перекушували кількома шматочками сала “Лардо” (сорт сала, обробленого морською сіллю і часником). Це надавало їм енергії і можливості зберігати свої життєві сили. За рахунок того, що сало було добре просолене, воно не так швидко псувалося, на відміну від того ж м’яса.
Сало лардо натирали сіллю і травами, закладали в мармурові ємності, стінки якого натирали часником.
Цікаво, що на розкопках археологами були знайдені стародавні ємності з мармуру, які використовували для засолювання сала. Їх вік близько 3 тис. років. Після оброблення свинячих туш шматки сала укладали на дно. Внутрішню поверхню ємностей з мармуру натирали диким часником, а саме сало посипали з усіх боків морською сіллю і сушеними гірськими травами. Такий продукт міг зберігатися до пів року.
Деякі історики стверджують, що батьківщиною сала потрібно вважати не Стародавній Рим, а Італію. Саме там “Лардо з Колонати” набуло величезної популярності. Спочатку це були римські легіонери, потім аристократична верхівка Стародавнього Риму. Потім сало вирушило в “світове турне”. У Середньовіччі ченці змогли значно розширити рецептуру засолювання і приготування страв з салом. Наприклад, яйця з беконом — це заслуга британських ченців. У Київській Русі сало почали солити в X столітті.
Наші люди вважають, що тільки у нас найсмачніше сало, і тільки у нас найбільше в світі його вживають. Однак за світовою статистикою найбільше поїдають сала в Данії, Німеччині та Франції. Наприклад, в тій же Данії для виготовлення цього продукту використовують рецепти тисячолітньої давності.
Деякі фахівці стверджують, що сало вкрай важко сприймається шлунком. З цим можна посперечатися. Для перетравлення цього продукту потрібні жовч і ліпаза. Якщо є проблеми з печінкою, жовчним міхуром або підшлунковою залозою, то від сала краще відмовитися або звести до мінімуму. У всіх інших випадках цей продукт відмінно засвоюється.
А що корисного в салі
Його не завжди вважали корисним для здоров’я людини через свою високу калорійність і ризик підвищення холестерину в крові. Однак неодноразово вчені доводили, що сало має цілу низку лікувальних ефектів:
1. Перш за все, це швидке насичення. Такого результату можна домогтися, з’ївши всього лише кілька невеликих шматочків сала на голодний шлунок.
2. Надає на організм дезінтоксикаційну дію шляхом зв’язування і виведення радіонуклідів і цілого ряду токсичних речовин. Такого ефекту можна домогтися при регулярному його вживанні.
3. Завдяки арахідонової кислоти, яка знаходиться в цьому продукті, нормалізується холестериновий обмін, спостерігається гормональна активність. Жирні кислоти беруть участь в будівництві та оновленні клітин організму.
4. У салі чимало антиоксиданту селену. Цікаво, що в часнику його теж багато. Тому не дивно, що ці продукти часто вживають разом.
5. До речі, деякі вчені запевняють, що регулярне вживання сала в помірних кількостях призводить до зниження холестерину в крові, зміцнює судини, сприятливо впливає на роботу печінки і серця.
Цей продукт був частим гостем на різних застіллях і святкових заходах. Особливо якщо мова йшла про вживання спиртних напоїв. Сало перешкоджає швидкому сп’янінню і важкому похмільному синдрому. Річ у тім, що цей жирний продукт, потрапляючи в шлунок, обволікає його захисною ліпідною плівкою. Саме тому алкоголь не може швидко всмоктатися. Це відбувається вже в кишківнику. Своєю чергою високоградусні напої підсилюють процес перетравлення жирів.
Яке сало люблять в різних країнах світу
Мабуть, варто почати з солоного сала. У наш час існує величезна кількість рецептів в різних країнах світу. І кожна держава буде стверджувати, що їх сало найкраще.
Відразу слід зауважити італійське сало з невеликого містечка Арна. Сама технологія засолювання дуже незвичайна. Шматки сала натирають в певних пропорціях сіллю, спеціями і травами. Потім поміщають в дерев’яні ящики на термін не менше 3 місяців. Смак кінцевого продукту буде залежати від багатьох факторів, при цьому може помітно відрізнятися у кожного засольника. В результаті виходить справжній делікатес, який може здивувати навіть гурмана.
Варене сало з травами і спеціями стало популярним серед слов’янських народів. Особливо таку страву часто готують у нас на свята, це смачна і поживна закуска. Найшвидший спосіб приготування — це використовувати пакет. У підготовлений шматок сала помістити зубчики часнику, натерти сіллю, прованськими травами, чорним меленим перцем і паприкою. У такому вигляді продукт повинен постояти близько 2-3 годин. Потім перекласти сало в кілька (3-4) пакетів і варити в каструлі 1,5-2,5 години. Пакет не розв’язують, поки продукт повністю не охолоне.
У беконі теж є сало, а яєчня з цим продуктом — улюблений сніданок у багатьох, особливо у англійців.
До речі, яєчню з беконом вважають традиційним англійським сніданком. А бекон — це м’ясо з прожилками сала шириною не більше 2 см, завдяки цьому в процесі приготування блюдо виходить соковитим і частково замінює олію для обсмажування. Найпростіший рецепт — це обсмажити на сковорідці шматки бекону, а потім яйця в тому ж жирі. Яєчня готова.
