День Макарія або Макар-весновказівник, як називали свято у давнину, відзначається 1 лютого. У цей день, православна церква вшановує пам’ять преподобного Макарія Великого. Дата святкування за старим стилем випадає на нинішнє Хрещення (19 січня). Народ завжди відрізнявся прагненням жити увагою до прикмет. Макар-весновказівник визначав раннє або пізнє настання майбутньої весни. У церковній традиції це свято носило менш інтригуючу назву — день преподобного Макарія Великого, інформує Ukr.Media.
Історія свята
Свято пов’язують з появою на світ православного святого, що жив в 4-му столітті нашої ери в Нижньому Єгипті. За життєписом святого, це був відлюдник, який своєю лагідністю і духовним смиренням показував істинний християнський подвиг і християнську мудрість.
Життя не щадило святого. Макарія рано одружили, але він овдовів. Відлюдництво майбутній святий прийняв з того моменту як померли його батьки. Він пішов у пустелю поруч з рідним селищем і став послушником при старці Антонії Великому. Саме за його наполяганням покинув монастир і усамітнився в келії в Фавонській пустелі. Старець допомагав йому обладнати келію і навчив основам духовно-просвітницької діяльності. Кілька років Макарій жив на самоті, невпинно проводячи час в молитві, читанні Святого Письма і духовному зростанні.
Заробляв на хліб святий тим, що плів циновки і продавав їх. За невпинну роботу над собою досяг чину наставника ченців, що проходили послух в монастирі Скитської пустелі.
Про смирення Макар говорив, що тільки його боїться спокусник. Постами і пильнуваннями його не відженеш, адже спокусник не спить і не їсть. За словами Макарія в цьому йому зізнавався спокусник власною персоною.
Смирення виявляв Макарій у всьому. За легендою, його обмовила завагітніла дочка місцевих жителів. Макарій сильно постраждав від гніву батьків дівчини та їх односельців. Йому поставили умову, щоб той давав гроші на годування дитини. Той з лагідністю прийняв свою долю, мудро розцінивши, що Господь не дасть в образу просто так, а пройшовши урок він отримає нагороду. Нагородою святому став дар прозорливості і зцілення. Завжди прагнув до усамітнення, але нікому не відмовляв у допомозі справою або добрим словом.
Макарій лікував людей від прокази. Нікого не цурався і не боявся. Виганяв із душ заблукалих злих духів силою Божою. Макарій — приклад справжнього християнського святого, який захищав справжні духовні цінності і мудрість християнства.
Більше 90 років Святий Макарій прожив на грішній землі. За приданням, йому з’явилися Святий Антоній і Святий Пахомій і проголосили, що Господь забере його на 9-й день. Після закінчення терміну Святий Макарій зібрав всіх своїх учнів і попрощався з ними. У момент смерті учні дивувалися Безтілесним Силам, що вели Макарія до престолу Божого.
З моменту зміцнення православної традиції на Русі, календар свят став кипучою сумішшю православних і язичницьких традицій. У дохристиянський період по погоді на 1-е лютого судили про те, яка ж буде весна — рання або пізня. Якщо погода тепла — весна прийде рано. Якщо бурани, морози, хуртовини — тоді пізня. Після появи християнської традиції шанування пам’яті Великого старця Макарія 1 лютого склалося єдине свято Макар-весновказівник.
Мощі святого знайшли упокій в місті Амальфі в сучасній Італії на мальовничому узбережжі Тірренського моря в 60 кілометрах від Неаполя.
Традиції та обряди
День Макарія прийнято було проводити помірно дозвільно. Це свято зустрічали сімейним колом, влаштовуючи чаювання. Запрошувалися друзі, знайомі. І за єдиним столом проводилося веселе вшанування духовного преображення Макарія. Важливо було відчути духовне єднання як з друзями і рідними, так і з духом Божим.
Чай був заварений на основі наступних трав:
- материнка;
- іван-чай;
- звіробій;
- шипшина.
В окріп опускали палаючу скіпу з осики. Вважалося, що осика зможе обдарувати всіх, хто цей чай п’є здоров’ям і довголіттям.
До чаю подавалися частування з медом і варенням. Свято дарувало людям відчуття єднання один з одним і Божим світом. Вірили, що такий трав’яний наваристий чай додасть здоров’я людині і подарує гармонію її душі.
Обов’язково підносилися молитви Святому Златоусту про просвітлення розуму. У цей день особливо сильні змови про відступ зубного болю. Вважалося, що якщо самовар розтопити за допомогою валянка, то це взуття буде нести зцілення ногам, хто їх носить.
Злих духів і нещастя з дому виганяв запах палаючого полину. Ним обкурювали все житлове приміщення.
Народні мудреці розповідали, як вилікувати мігрені. Потрібно було встати на порозі власного будинку і приклавшись лівою скронею до косяка вимовити спеціальну змову.
Дівчата проводили обряд, який повинен був обдарувати їх красою і здоров’ям. 12 неочищених цибулин і 12 яєць варилися в одній каструлі. Після чого вар остуджувався і дівчата мили в ньому волосся. Одночасно потрібно було читати відповідну змову.
Народжені 1 лютого володіють живою фантазією, відкритістю і балакучістю.
Прикмети
Погода на цей день сповіщала, яким буде місяць: холодний або теплий, якщо відлига, то весна настане рано, якщо мороз, то весну до квітня просять. Зоряне чисте небо вночі — нинішня зима затягнеться на довго.
Важливою прикметою було те, як в печі розгорявся вогонь. Якщо поліна відразу займалися полум’ям, висвітлюючи внутрішню частину печі золотим світлом і сяйвом, то протягом року в будинку буде панувати спокій і достаток.
Люди намагалися запам’ятовувати сни, які прийшли в ніч на 1 лютого. Вони вважалися віщими.
