18 серпня – Євстигній Житник: історія, традиції та прикмети свята. Селяни сьогодні закінчували жнива і висівали озимі.

Євстигній Житник — народне свято, що традиційно відзначається 18 серпня. Люди православної віри вшановують в цей день мученика Євсигнія Антіохійського, який після тривалої служби в римській армії пішов на спокій. На “пенсії” він вів праведне життя: активно молився, дотримувався посту. Гоніння почалися після приходу до влади імператора, який бажав повернутися до ідолопоклонства. У віці 110 років Євсигній був страчений за указом правителя після полум’яної промови і силі Ісуса Христа, інформує Ukr.Media.

Історія свята

Одного разу Євстигній побачив хрест із зірок на нічному небі. Це був знак, що обіцяє перемоги у всіх прийдешніх битвах. На Русі через деякий час після прийняття християнства почали шанувати пам’ять цього мученика, який загинув з вірою в Бога і істинність православ’я. Свято покликане зміцнити переконаність селян в принади свого життя і нагадати їм про необхідність дякувати за все панове. Відзначати Євстигнія Житника почали в середині серпня через те, що саме в цей час проміжний етап збору врожаю (між теплолюбними і озимими культурами). Сама назва походить від слов’янського слова «жито» (колосок злаку). Люди всіма способами намагалися задобрити землю, щоб вона давала хороший урожай ще довгі роки. Також виганяли з полів злих духів.

Традиції та обряди

Рано вранці, коли сонце тільки починало виходити з-за горизонту, в поле йшли літні жителі. Повернувшись до східної сторони, вони вигукували традиційні фрази. Всі вони були звернені до землі. Її просили вберегти народ від злих духів, які могли сховатися між високих колосків. Далі виливали на ґрунт конопляну олію і поверталися на захід, знову благаючи землю про порятунок від підступів диявола. Повернувшись на північ, просили про безвітряну осінь і м’яку зиму. На південь — про відсутність сильних погодних змін вночі. Після завершення обряду виливали олію і уважно оглядали поля, щоб скрізь все було прибрано.

  Надя Дорофєєва розповіла, що отримав Володимир Дантес на 33-річчя від зіркової дружини

Вірили, що якщо звідкись не прибрати колосся, то в цьому місці рік видасться скупий на урожай. Тому уважні сусіди могли забрати неприбраний урожай собі, щоб і господареві ділянки допомогти і самим поповнити запаси продуктів.

Дівчата виходили в поле після жнив і підбирали колосся, що залишилося після збирачів врожаю. Вважалося що та, якій вдасться знайти злак з 12-ма колосками, буде щасливицею і віднесе свою радість в будинок. Таке колосся тримали біля образів в кутах кімнат. До підібраних злаків ставилися дуже дбайливо. Допомога їх була багаторазовою — тричі вони могли виконати прохання. Зберігали колосся до наступних посівів. Зерна з них першими кидали в ямки, щоб земля принесла багатий урожай.

У свято починали прибирання цибулі. З неї майстрували гірлянди і розвішували їх в будинку. Робили це для очищення повітря, щоб хвороби не мучили його жителів. Із зібраного ячменю пекли хліб. Увечері під час сімейної вечері його закушували молодою цибулею і пили квас. Заборонялося піддавати цибулю обробці. Вірили, що порушення цього правила могло призвести до псування посівів, ще не зібраних з полів і городів.

Прикмети

Як і будь-яке інше народне свято, Євстигній Житник був багатий на прикмети:

  • Люди вірили, що погода в день торжества визначає те, яким буде грудень.
  • Якщо людина бачила чайку, що купається у воді, її чекало нещастя.
  • Вважалося, що хоч день і святковий, але від роботи відпочивати не можна. Крім того, роблячи дві справи одночасно можна сильно досягти успіху.
  • Якщо в свято не працювати, то урожай буде загублений. Боялися, що, наприклад, в сараї почнеться пожежа, а зібране зерно згорить.
  • Не можна було виконувати пісні в полі.
  • Якщо поділитися частиною врожаю з сусідами, то в будинку всі будуть здорові.
  • На заході селяни виходили кричати в поле. Якщо відлуння розносилося по всій окрузі — значить осінь пройде безхмарно, часто буде світити сонце. Якщо швидко затихало — ще до вересня почнуться дощі.
  • Коли під час купання на дні бачили п’явок, очікували потепління.
  • Підвищення температури передбачало квакання жаб на болоті.
  • Якщо на поверхні водойм помічали п’явок, а на ґрунті — черв’яків, то чекали зливи.
  • Вірили, що характер людини, яка народилася в цей день, визначає погода. Якщо було безвітряно і тихо, дитина виросте спокійною і розсудливою. Якщо ж вирував вітер, то з нею буде багато проблем через запальну вдачу.
  31 березня – день Кирила: традиції, обряди та прикмети