Християнське свято Марини-Пімени, що відзначається 20 серпня, пов’язують з іменами двох преподобних Піменів і святого мученика Марини, інформує Ukr.Media.
Пімен Багатохворобливий
Жив преподобний в XI столітті. Народився з важкою хворобою, від якої страждав все життя. Незважаючи на тілесну неміч, був здоровий духовно. З юності просив батьків дозволу на чернечий постриг, але ті не хотіли розлучатися з сином. Одного разу, під час загострення хвороби, батьки перенесли його в Печерську лавру, щоб ченці помолилися про здоров’я. Однак молитви сторонніх не мали дії, а молитва самого страждальця була почута Богом. Але просив Пімен не зцілення, а продовження хвороби, щоб залишатися в монастирі.
І ось в одну з ночей, коли батьки і слуги спали, з’явився ігумен з ченцями, які здійснили постриг і нарекли ченця Піменом. Йдучи, вони сказали, що хвороба відступить в день смерті. Почувши чудовий спів, прокинулися ченці Лаври, і тут виявилося, що постриг був здійснений святими Ангелами.
20 років преподобний стійко переносив страждання, вихваляючи і дякуючи Богу, являючи чудеса зцілення і прозорливості. У день смерті, коли хвороба відпустила, він попрощався з чернечою братією, спустився в печеру, ліг в труну і преставився Всевишньому. Святий Пимен є прикладом того, що хвороби потрібно переносити терпляче, бо в немочі проявляється сила Божа. Мощі його знаходяться в Антонієвих (Ближніх) печерах.
Пімен, постник Печерський
Ще один благовірний Пімен здійснював свій чернечий подвиг в Дальніх печерах Київської Лаври в XII ст. Він їв рідко і зовсім небагато, але при цьому був сповнений сил і справно виконував всі чернечі слухняності, ночами підносячи молитви Господу. Щоденний піст супроводжувався відмовою від неугодних Богу вчинків і думок.
Кесарійський мученик
Про мученика Марину Кесарійського відомо, що під час проведення язичницького служіння в капищі він не побоявся зізнатися у своїй християнській вірі, розтоптав всі підношення. За це був підданий жорстоким тортурам, але не відмовився від любові до Всевишнього, за що був обезголовлений.
Обряди та традиції
На Марини-Пімени молилися про здоров’я, пригощали хворих, жебраків і осиротілих, не забували тих, хто знаходиться в притулках, тому свято ще називається День хворих і сиріт. Несли їм мед, фрукти, овочі, випічку.
Вважається, що в цей день літо починає поступово йти, поступаючись місцем осені. Відзначаючи цей факт, господині пекли пироги з малиною — ягодою, яку вже не знайти після Пімена. За ягодами в ліс не ходили, поки не поспіє брусниця, зате знахарі починали збір лікарських трав.
День селян був наповнений звичайними турботами: припинялися грози, на які багатий серпень, і можна було спокійно закінчити жнива, допомогти прибрати хліб сиротам і вдовам, сіяти озимі.
Прикмети
- Лелеки на Пімена готуються покинути свої гнізда — буде рання осінь.
- Павуки ховаються перед негодою.
- З’явилася піна на воді, а зоря багрова — буде дощ.
- Скіпа горить з тріском, розсипаючи іскри, перед дощем.
- Півнячий хор на заході співає про гарну погоду.
- Мала хмарність — до прохолоди, утворилися хмарні смуги — до дощу.
- Туман зі сходом сонця швидко розсіявся — до гарної погоди.
- На Пімени-Марини в лісі годі й шукати малини.
- Якщо при зустрічі з першим лелекою в кишені знаходилися гроші — бути багатству, якщо грошей не було — не обійтися без збитків.
- Побачити нерухомого самотнього лелеку — до безшлюбності.
