В цей день прийнято всією сім’єю ліпити пельмені або вареники.
Православна церква особливо шанує Іоанна Златоуста. Згідно з церковними канонами, він (поряд з Василем Великим і Григорієм Богословом) був одним з 3-х вселенських святителів: церковних реформаторів, які зіграли ключову роль у становленні християнства на язичницьких землях Середнього Сходу, Північної Африки, Центральної та Східної Європи, інформує Ukr.Media.
День шанування святого, в народі прозваний “Златоуст”, випадає щорічно на 26 листопада.
Історична довідка
Святий Іоанн народився в Антіохії в родині візантійського чиновника, і з юних років отримав прекрасну всебічну освіту. Ще будучи дитиною, Іоанн серйозно захопився вивченням святого письма, і в таємниці від батьків прийняв християнство. А після повноліття — і чернецтво.
Незважаючи на юні роки, Іоанн володів глибокими богословськими знаннями і був прекрасним оратором. Тому через кілька років місцева єпархія запропонувала йому сан єпископа.
Але святий смиренно відмовився від цієї пропозиції, віддавши перевагу відокремленому відлюдницькому життю в пустелі.
Під час перебування в пустелі Іоанн написав свої знамениті богословські праці. Такі, як: “Порівняння влади багатства і переваг царюючих зі справжнім християнським любомудрієм і чернечим життям”, “6 слів про священство” і безліч християнських повчань на різні випадки життя.
Після закінчення написання цих релігійних текстів, Іоанн вирішив повернутися в Антіохію, щоб ознайомити віруючих з результатами своєї роботи, продовжити проповіді, а також і випросити поради у місцевих старців для продовження створення інших богословських праць.
Протягом найближчих років він написав такі книги як: “Про проведення”, “Відозву до молодої вдови”, “повчання про дитинство”.
Згодом Іоанна висвятили в сан пресвітера і на нього було покладений обов’язок нести просвітництво Христове в язичницькі землі Центральної та Східної Європи.
Іоанн виявився видатним проповідником: він звернув у віру Христову тисячі віруючих, знайшов світову славу і отримав від вдячної пасти прізвисько «Златоуст».
По поверненню з мандрів в рідне місто, Іоанн оселився при місцевому храмі, де продовжував проповідувати, а також писати і перекладати релігійні тексти.
У 397 році він став Константинопольським (Вселенським) патріархом і почав активну реформацію церкви.
Народні повір’я і прикмети
На Русі святий Іоанн був традиційним заступником ошуканих і покровителем справедливого суду. Тому найбільш важливі справи і суперечки сторони воліли вирішувати саме в цей день.
На свято святого Іоанна господині традиційно починали ліпити пельмені. У народі цей день також називали “Пельменна пора”. В якості фаршу зазвичай використовувалися дрібно подрібнене м’ясо, рибу і гриби.
Ліпленням пельменів в цей день займалася вся сім’я, бо необхідно було заготовити страву як мінімум на тижневий раціон: інакше вважалося, що в зиму в будинок можуть прийти хвороби і голод.
26 листопада церква особливо забороняла лихослів’я і вживання спиртних напоїв.
Будь-який поважаючий себе християнин в цей день був зобов’язаний хоча б на кілька хвилин відвідати храм. Ослушникам загрожувала невдача в справах і різні прикрі події.
Якщо 26 листопада випадав перший сніг, вважалося, що зима буде м’якою: без суворих морозів і хуртовини.
Люди вірили, що діти народжені в цей день мали схильність до адміністративної роботи. Їх охоче навчали грамоті, і вони поступали на служіння до знатних родів в якості радників і управителів.
