Данський фільм Томаса Вінтенберга «Ще по одній» (Druk) з Мадсом Міккельсеном у головній ролі отримав одразу чотири нагороди від Європейської кіноакадемії, зокрема він був названий найкращим європейським фільмом року. Про це йдеться на сайті Європейської кіноакадемії (EFA).
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1511881 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1511881{ margin: 0!important; } }
Цьогорічна, 33 церемонія нагородження EFA відбувалась у Німеччині без участі глядачів через карантинні обмеження.
Справжнім тріумфатором премії стала данська картина «Ще по одній». Фільм режисера Томаса Вінтерберга зібрав чотири з п’яти головних нагород. Він став найкращим фільмом року, Томас Вінтенберг отримав нагороди за найкращу режисуру та найкращий сценарій. Мадс Міккельсен був названий найкращим актором.
Фільм розповідає про чотирьох шкільних вчителів. Кожен з них у свій спосіб переживають кризу середнього віку. Вони вирішують перевірити теорію, за якою людині від народження бракує певної кількості проміле у крові. Тож друзі починають підтримувати постійний рівень алкоголю у крові. Наслідки передбачувані.
Прем’єра фільму мала відбутись на Каннському кінофестивалі, де Вінтенберг є частим гостем. Проте, оскільки фестиваль було скасовано, фільм вперше показали у Торонто. Зараз триває його український прокат і це сама та картина, заради якої варто піти у кіно.
Томас Вінтенберг, разом із Ларсом фон Трієром, є засновником кінематографічного руху «Догма 95». Його навідомішими фільмами є «Торжество», «Люба Венді», «Комуна», а, мабуть, найтитулованішим – «Полювання», де головну роль також зіграв Міккельсен.
Трагікомедія «Ще по одній» – майстерно зрежисована та блискуче зіграна історія про кризу середнього віку. І хоча у другій половині фільму Вінтенберг таки не зміг утриматись від легкого моралізаторства, яке провокує сама тема, уся картина є на перший погляд легким мереживом, за яким ховаються складні та болючі речі. Такі, що так чи інакше торкаються кожного.
//
Томас Вінтенберг
Звичайно, можна звести фільм до антиалкагольної агітації, проте це лише невеличка його частина. Режисер та його актори розігрують драму про невідротні втрати, про те, як не хочеться старіти, про неминучість змін та про наївні, від початку приречені на провал, спроби зупинити час.
Драма, комедія, драма, трагедія і знову комедія крутяться у фільмі, як на каруселі, та міняються так само передбачувано, як пори року чи шкільна програма. Проте від того вони не стають нудними.
І хоча ані фон Трієр, ані Вінтенберг давно уже не знімають так, як заповідає «Догма 95», у новій картині Вінтенберга абсолютна органічність того, що відбувається, вільний рух камери, динаміка кожного кадру, нагадують про неї.
«Ще по одній» є претендентом на «Оскар». Звичайно, варто дочекатись оголошення номінантів, але шанси у фільму великі. Як і у Мадса Міккельсена, якого можна буде побачити у третій частині «Фантастичних звірів», де він замінить звільненого Джонні Деппа.
Мадс Міккельсен
Нагадаємо, що на звання найкращого європейського фільму претендували також: блискуча польска картина «Тіло боже», «Мартин Іден» італійця П’єтро Марчелло, німецькі «Берлін, Александерплац» Бурхан Курбані та «Ундіна» Крістіана Петцольда. Також у цій категорії змагався і фільм «Пофарбоване пташеня» Вацлава Марула, до створення якого причетна Україна. Цей фільм також можна побачити в українськіх кінотеатрах.
Список переможців Європейської кіноакадемії
- Найкращий європейський фільм: «Ще по одній» (Данія)
- Найкращий режисер: Томас Вінтерберг («Ще по одній»)
- Найкращий актор: Мадс Міккельсен («Ще по одній»)
- Найкраща актриса: Паула Бер («Ундіна», Німечина)
- Найкращий сценарій: «Ще по одній»
- Найкраща комедія: «Тріумф» (Франція)
- Відкриття року: приз FIPRESCI: «Сонце» (Італія, Польща)
- Найкращий документальний фільм: «Колектив» (Румунія, Люксембург)
- Найкращий анімаційний фільм: «Хосе» (Іспанія)
- Найкращий короткометражний фільм: «Вночі всі кішки сірі» (Швейцарія)
- Найкраща операторська робота: «Я хотів сховатися» (Італія)
- Найкращі візуальні ефекти: «Платформа» (Іспанія)
- Найкращий оригінальний саундтрек: «Берлін, Александерплац»
- Найкращий дизайн костюмів: «Я хотів сховатися»
- Найкраща робота художника-постановника: «Історія Девіда Копперфілда» (Великобританія).
