Каннський фестиваль: зради та перемоги

Без сумніву, 75-й Каннський кінофестиваль цього року буде особливим. З одного боку – два українських фільми у конкурсних програмах, велика презентація українського кіно на кіноринку, бойкот пов’язаних із державою російських делегацій та фільмів. З другого боку – російський фільм у конкурсі та пошук «добрих росіян», попри прохання українських кінематографістів поставити російське кіно загалом на паузу.

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1542672 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1542672{ margin: 0!important; } }

Напередодні відкриття найпрестижнішого кінофестивалю світу розповімо про його зради та перемоги, про очікування та можливості.

Ми докладно говоримо саме про Канни, адже саме тут формуються кінотренди і саме на Круазетт часто-густо змінюється доля фільму. Тут легко прокинутись знаменитим, а більшого кінематографічного майданчика за медійним охопленням просто не існує.

Z: зі зради до перемоги

Перша велика зрада з’явилась відразу з оголошенням фільму, що мав відкривати фестиваль. Фільми Мішеля Хазанавічуса називався Z. І хоча картина є комедією про зйомки зомбі-трешу, не складно уявити як мали би виглядати набережна Круазетт, «прикрашена» афішами з криваво-червоною Z. І організатори фестивалю, і сам режисер спочатку говорили, що назву міняти пізно, що вигадали її ще минулого року, що Z означає зомбі та що рекламну продукцію уже друкують. Проте згодом Хазанавічюс заявив, що міняє назву на «Ріж!», адже шанує почуття українців.

Новий плакат фільму, що відкриватиме фестиваль

Для французького режисера таке рішення виглядає цілком логічним, адже ще у 2014 році брав участь у каннському конкурсі із фільмом «Пошук». У фільмі переплітаються дві долі – російського хлопця, якому міліція підкидає наркотики та відправляє у військкомат, а звідти – на Другу чеченську війну, та чеченського хлопчика, який втратив у війні рідних. Так що ціну росіянам він знає.

Але як тільки ця зрада перетворилась на перемогу, швиденько виринула наступна. І тут, схоже, буде складніше, адже йдеться або про повне нерозуміння, або про свідоме знущання.

На підтримку України?

І прийшла ця зрада, звідки не чекали, з безтурботного «Кіно на пляжі». Це безкоштовні перегляді просто на пляжі для усіх бажаючих. Серед іншого планують показати картину Режиса Варньє «Схід Захід». У програмі зазначено, що покажуть його на підтримку України.

«Схід Захід»

Фільм описує події кінця 1940-х років, коли багато російських емігрантів репатріювалися до СРСР. Росіянин Олексій Головін з дружиною француженкою Марі повертається до СРСР, де на власному досвіді відчуває реалії сталінізму. Основна дія фільму розгортається в повоєнному Києві.

У картині зіграли француженки Сандрін Боннер та Катрін Деньов, українець Богдан Ступка. А також росіяни Олєг Мєньшков та «брат» Сєргєй Бодров. Яким чином це мало би підтримати Україну, складно сказати. Тим більше, що фільм є копродукцією Франції, України, Болгарії та… Росії.

Сурков, Абрамович та «жертва режиму»

Ще на самому початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України Каннський фестиваль заявив, що не прийматиме офіційні російські делегації і не допустить присутності на фестивалі будь-кого, пов’язаного з російським урядом.

«Дружина Чайковського»

Ця умова справді виконується: не буде традиційного російського павільйону, отримали відмову журналісти з видань, пов’язаних з урядом та підсанкційними олігархами. Проте в основному конкурсі покажуть фільм Кірілла Сєрєбрєннікова «Дружина Чайковського». Фільм не має державного фінансування, проте ЗМІ стверджують, що картину знято на кошти Романа Абрамовича, який перебуває під санкціями ЄС.

Організатори наполягають, що фільм включений до програми насамперед завдяки високим художнім якостям (Сєрєбрєнніков, зауважимо, постійний учасник каннської програми), а крім того режисер є жертвою путінського режиму (борцем із ним, додають «добрі росіяни»).

Нагадаємо, кілька років режисер перебував під домашнім арештом. За цей час він зробив два фільми, які побували у Каннах, але без автора. Було би несправедливим забирати у нього ще один рік, вважають організатори. «Кірілл – на передовій!» – екзальтовано викрикують шанувальниці. Тут хочеться лише нагадати, що передова проходить зараз не через Париж чи Берлін, де перебуває Сєрєбрєнніков, а там, де знаходиться інший режисер, борець з режимом Путіна та його жертва – Олег Сенцов.

Крім того, приходить на пам’ять і недавня дружба Сєрєбрєннікова з Владіславом Сурковим. Нагадаємо, що на його думку, сучасної України «не існує», а натомість є «українство», яке є «розладом умів». Сурков заявив, що єдиний спосіб підтримки взаємодії України та Росії є «примус силою до братніх стосунків».

З вимогою зняти фільм Сєрєбрєннікова з конкурсу звертались до дирекції фестивалю українські кінематографісти, зокрема Держкіно, а також мер Львова Андрій Садовий. Фільм залишився. Зрада теж.

Україна у конкурсах

А от точно перемогами є участь великої кількості українських проектів у різних секціях фестивалю.

«Бачення метелика»

В програмі «Особливий погляд» бере участь фільм Максима Наконечного «Бачення метелика». Після звільнення з ворожого полону аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до свого мирного життя в Україні. Біль і травма через пережите повсякчас виринають на поверхню, ніби уві сні, та щось всередині неї не дозволяє забути, чому вона мусить жити далі.

Головні ролі зіграли актори Рита Бурковська, Любомир Валівоць та інші. Також у фільмі знімались відома драматургиня та режисерка Наталка Ворожбит та актор і волонтер Мирослав Гай. У фільмі також зіграли непрофесійні актори: реальні лікарі, військові, у тому числі колишні полонені.

У паралельній програмі фестивалю «Двотижневик режисерів» візьме участь «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука. «Памфір» – це історія людина, яка звертає з чесного шляху заради своєї сім’ї. Напередодні традиційного карнавалу Маланки Памфір після тривалої відсутності повертається до своєї родини на заході Україні. Коли його син влаштовує підпал в молитовному домі, Памфір змушений відновити зв’язок зі своїм непростим минулим. Ролі у фільмі виконали Олександр Яцентюк, Соломія Кирилова, Станіслав Потяк, Мирослав Маковійчук, Олена Хохлаткіна, Іван Шаран.

А ще у «Двотижневику режисерів», у фільмі Міа Хансен-Лове Un Beau Matin, в одній із ролей можна буде побачити українську акторку та режисерку Марію Кондакову, у доробку якої серед іншого –документальна стрічка «Моя війна» про трьох жінок, які стали до лав української армії та беруть участь у бойових діях на сході країни.

«Україна у фокусі»

Також чимало проектів покажуть на кіноринку Marché du Film, на якому Україна буде представлена Національним павільйоном. Важливою подією стане презентація Cancelling Russian Culture: Cinema as an Instrument of Russian Propaganda and War, що відбудеться 19 травня. А 21 травня на кіноринку Marché du Film пройде програма «Україна у фокусі», яку Каннський кінофестиваль робить на підтримку України.

«Дім за склом»

Кінофестиваль Tallinn Black Nights Film Festival присвятить свою повну добірку Work In Progress 5 українським незавершеним роботам – проектам «Редакція» режисера Романа Бондарчука, «Дім за склом» Тараса Дроня, «Ти мене любиш?» Тоні Ноябрьової, «Демони» Наталки Ворожбит та «Свято Хризантем» Семена Мозгового. Tallinn Black Nights також представить 4 українських проекти в Ukrainian Features Preview – «Камінь. Ножиці. Граната» режисерки Ірини Цілик, ‌«Коли нам було 15» Анни Бурячкової, «Ля Палісада» режисера Філіпа Сотниченка, «Я, Ніна» режисерки Марисі Нікітюк.

У документальній секції кіноринку Marché du Film, на Docs in Progress, за підтримки Docudays UA покажуть 4 українські документальні проекти – «Залізна сотня» режисерки Юлії Гонтарук, «Лимани. Бій за рай» Сергія Лисенка, «Слухаючи світ» Лізи Сміт та «Мир для Ніни» режисерки Жанни Максименко-Довгич.

Програма Producers Network представить 6 українських продюсерів: Дар’ю Бассель з Moon Man, Дениса Іванова з Arthouse Traffic, Наталію Лібет з Digital Religion, Сашка Чубка з Pronto Film, Ольгу Бесхмельниціну з ESSE Production House та Володимира Яценка з ForeFilms.

У програмі La Fabrique Cinéma 2022 фестивалю буде презентований проект «Нижній горизонт» режисерки Жанни Озірної.

Про бомби та Маріуполь

Також в останній момент до фестивальної програми було включено фільм «Маріуполь 2» литовського кінорежисера Мантаса Кведаравічюса.

Мантас Кведаравічюс загинув у Маріуполі

Наприкінці березня він потрапив в полон до росіян у Маріуполі, які його розстріляли. У Маріуполі він знімав продовження документального фільму «Маріуполіс» (2016). Картина розповідає про повсякденне життя Маріуполя з 2014 року. Інформації про «Маріуполь 2» наразі мало. Це відео змонтоване уже після загибелі режисера.

Візьме участь у позаконкурсних показах фільм Сергія Лозниці «Природна історія руйнування» Це ще одна робота режисера, складена з фрагментів кінохроніки. Вона розповідає про бомбардування німецьких міст союзниками. Нагадаємо, що саме позицією Сергія Лозниці озброюються противники тотального бойкоту російської культури. Це стало причиною конфлікту режисера з українськими кінематографістами та виключення його з Української кіноакадемії.

Фестиваль стартує 17 травня, кореспондентка ZAXID.NET спостерігатиме за його перебігом безпосередньо з місця подій зі сподіванням, що зради стануть перемогами, а перемоги – фестивальними відзнаками.