Актуальні новини

Поет(к)и про карантин і те, що і те, що понад ним

Проект Art Resistentia – проекту із підтримки митців та мисткинь у Львові – має перфомативно-театральний, літературний, візуально-мистецький та музичний напрями. Ми вже розповідали про те, над чим працюють художники та музиканти. Тепер говоримо про літераторів.

Чим став для нас власний дім із новим карантинним досвідом? Як війна змінює нас як її свідків чи учасників? Чому наше народження – це історія про життя, але також і про близькість смерті, про радість, а водночас і біль? Якими є миттєвості міста, якщо вслухатися у його ритми і вдивлятися у його ландшафти? Скільки поезії в металі – і навпаки? Про це – а насправді більше – учасники та учасниці літературного блоку проекту Art Resistentia: Ольга Поворозник, Любомир Серняк, Ростислав Кузик, Галина Крук та Остап Сливинський.

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1519415 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1519415{ margin: 0!important; } }

Літературна частина Art Resistentia складається з п’яти арт-проектів. Вони різні за концепцією, форматом, тематикою, але дещо їх об’єднує. По-перше, в основі усіх – поезія; їх втілюють поети й поетки. Водночас проекти мультидисциплінарні, залучають інші жанри мистецтва, як відео, фото, музика, навіть перфоманс.

«Мені здається, що мультидисциплінарність усіх проектів – це маркер, що митці потребують комунікації з іншими артистами, прагнуть створювати щось нове не тільки самі. Бо поет, знаю із власного досвіду, пише автономно, створює свій продукт герметично, всередині себе, ми ж дали авторам змогу вийти зі своїми ідеями назовні, за свою бульбашку. В межах Art Resistentia важливо було підтримати не лише конкретно чиюсь творчість, як написання текстів, а щось більше, що учасниці й учасники зможуть далі репрезентувати на різних платформах та майданчиках», –каже куратор літературного блоку Art Resistentia, поет і музикант, голова Мистецької ради «Діалог» Григорій Семенчук.

Деякі автор(к)и продовжують у своїх проектах теми, з якими працювали раніше, інші – розкривають нові, що постали з пандемічних реалій, спонукають подумати про роль мистецтва нині, як-от «Метал».

Ми опираємося, як метал

«Метал» – проект на межі поезії, звуку й музики. Над ним працює поет і перфомер Ростислав Кузик, поет Павло Щепан, музична складова – за Ярославом Яровенком та Павлом Гоцом із ДК Nazva (ця команда є також учасником театрального напряму Art Resistentia); ембієнтний трек для проекту написав Микола Хшановський.

//
Ростислав Кузик та проект « Метал»

Вірші звучатимуть на фоні музики й звуків, які наживо видобуватимуть як з музичних інструментів, наприклад, калімби або альта, так і з «чистого» металу.

  Іларіонів день 3 листопада: історія, традиції та прикмети свята

«Ми опираємося на метал, на звук металу і поєднуємо його звучання з поетичними текстами та ембієнтною музикою. Для записів використовуємо різні за розміром полотна циркулярних пил, що служать як перкусія. Вірогідно, це будуть радше неприємні для «непідготованого вуха» звуки, та поміж них траплятимуться і приємні. Ми намагаємось імпровізувати й експериментувати, вишукувати формулу для ідеального звучання,» – розповідає Ростислав Кузик.

«Метал» порушує дві теми. Одна з них – вплив міського простору на митця і на творчість як «інструмент продукування та передавання досвіду». Друга – опірність як відповідь на виклики часу: як метал протистоїть іржі, так ми всі опираємося труднощам (тій же пандемії). У команді проекту певні, що ми спроможні здолати всі проблеми не в останню чергу завдяки мистецтву.

BookWAR: мова після війни

Тему опірності Галина Крук, поетка, літературознавиця, осмислює давно, зокрема в контексті війни на сході України. Цікаво, що війна метафорично була присутня в кожній збірці авторки, що були видані й до 2013-го, адже гармонія в її поезії виникає через зіткнення і протиставлення протилежностей.

Галина Крук

Водночас події в сучасній Україні актуалізували деякі нові моменти в цій тематиці: Галина їздила на лінію розмежування з виступами, як волонтерка, її чоловік воював – й авторка хоче поділитися своїми переживаннями війни як межового екзистенційного досвіду, деструктивного за своєю природою, спробувати знайти «основу для своєї художньої мови після тих травм, які ми отримуємо внаслідок війни та інших драматичних подій».

«Поетично-музичний проект «Буквар/BookWAR» є результатом прочитання війни, як книжки, у якій неможливий happy end, але без осмислення якої не вдається йти далі. Війна обнулює людину, деконструює попередню картину світу, змушує повернутися до першооснов і вчитися жити наново, відбудовувати себе. В основі проекту – роздуми про те, що саме людина може протиставити жорстокій та руйнівній ситуації війни, чи може мистецтво вказати шлях виходу із внутрішньої кризи та розірваності, допомогти, зцілити, трансформувати болісний досвід в художню креацію. Без внутрішньої опірності дуже важко все це пережити», – розповідає Галина Крук.

BookWAR – це поезія Галини у співдії з рідкісними фольклорними наспівами у виконанні Галини Бреславець із Харкова та з шумами індустріального простору й електронною музикою від Юрка Єфремова, теж музиканта й композитора із Харкова. Галину та Юрка пов’язує тривала співпраця, зокрема тематично співзвучний Art Resistentia проект «Опір матерії», який у 2014 році презентували в Нобелівському музеї під час Стокгольмського міжнародного поетичного фестивалю.

  Яніс Тімма зробив Анні Сєдоковій пропозицію руки і серця

«Відчинені вікна» між нами

Якщо Галина Крук продовжує досліджувати предмет, що давно її хвилює, то «Відчинені вікна» Остапа Сливинського, письменника, перекладача, з’явилися саме під час і навіть завдяки локдауну. Метафора відчиненого вікна прийшла спонтанно, випадково коли Остап якось навесні минулого року на одній із центральних вулиць Львова побачив і почув, як дві знайомі жінки перемовляються про те, про се через відчинені вікна. Тоді усвідомив, що «відчинене вікно одночасно поєднує і розділяє: з одного боку, воно є можливістю спілкування, а з другого – неперехідною межею, прозорими стінами, які поміж нами повиростали впродовж карантину».

Остап Сливинський та Ольга Поворозник

Автор втілює проект у колаборації з режисеркою та поеткою Олею Поворозник; цей тандем і раніше мав спільні роботи, як «Приготування», «Зимовий король». Цього разу побачимо короткометражний поетичний фільм, «домашнє відео»: крізь чотирикутник вікна й тексти Остапа будемо споглядати, що ж по обидва боки вікна.

«Відчинені вікна» є спробою осмислення, як змінилося наше ставлення до простору – як в найширшому, географічному, так і в особистому вимірах, а також переосмислення ідеї комунікації в час пандемії. За останній рік ми багато часу проводимо вдома, працюємо звідти, не запрошуємо гостей, не робимо вечірок… А з іншого боку, через цю вимушену прив’язаність до місця, настанови не покидати дому з боку якихось інституцій, держави, наш дім відчужується, стає не зовсім нашим.Якщо дивитися зсередини, відчинене вікно стає символом туги за людською єдністю, а якщо знадвору, то спокусливим, але й небезпечним запрошенням до приватності, інтимності, в якій гість є по-справжньому чужим. Тож чим для нас став дім, свій і чужий? І як знову обжити свій дім, щоб почуватися в ньому комфортно?», – міркує Остап Сливинський.

Любити означає бачити нюанси

Проект «Підзамче, mon amour» має за ціль вловити й проявити локальний буденний простір на прикладі одного району міста – це Підзамче у Львові.

Любомир Серняк

«Я вже кілька років живу в районі Підзамче – і доволі несподівано для мене самого він став і продовжує бути джерелом мого натхнення, рефлексій, переживань, тепер уже спогадів. Це район, що має доволі непросту історію: із району промислового, робітничого, району бідняків перейшов до комерції, потім були трагічні події Другої світової війни; нині сучасна забудова, урбаністичні процеси відкрито конфліктують з цим минулим, але Підзамче зберігає свою романтику, свій характер. У своїх поетичних текстах я намагаюся відобразити цей характер, миттєвості й нюанси району, які в поспіху дуже легко не помітити, але які можуть вражати. Водночас ці тексти є доволі інтимні – і кожен може впізнати у них себе, свій район, своє місто», – говорить автор ідеї проекту поет Любомир Серняк.

  17 березня – день Герасима Грачевника: традиції, обряди та звичаї

Підзамче звучатиме не тільки в поезії. Музичну складову додасть Назар Гайдучик (KDNP): основою для біта стануть записані голоси району, як скрип дверей, звучання колії, відгуки нового будівництва, шум заводу і т.д. Проект, звісно, ніде не виглядатиме так органічно, як на Підзамчі: у перспективі, коли це буде можливо, команда сподівається на живий виступ на котрійсь із локацій району.

Port de Born: «Де я / якнайбільше вразлива»

«Проект Port de Born – поетичне кіно, сновидне, сюрреалістичне. Це осмислення трансформації з жінки в жінку-маму і роздумування на тему життя та смерті, адже, з одного боку, за статистикою, досі дуже багато жінок помирає саме під час пологів, з іншого – ризик померти у день свого народження значно більший, ніж впродовж усього майбутнього життя.

Ольга Поворозник

Народження – це досвід, який має кожна людина, який ми ніколи не пам’ятаємо, який має вплив на все наше життя і те, якими ми є. Port de Born – уявне місце смерті й народження, місце переходу з води на сушу, з небуття в буття,» – розповідає Ольга Поворозник, поетка, художниця, кінорежисерка («Ім’я води», «Я бачу», «Веретільниця»).

Досвід народження й материнства – делікатний і ніжний, а водночас страшний і брутальний – малопроговорена тема, зокрема у нашій культурі, зауважує Ольга. Сам фільм складається з 9 частин, де жінка, перебуваючи в стані очікування та трансформації, займається звичайними буденними справами, проживаючи свій зовсім інший – небуденний – досвід. У фільмі авторка використовує відео з УЗД плоду в утробі матері. Музику до проекту написала Олеся Здоровецька, а поетичним супроводом стануть тексти, які Ольга створила впродовж вагітності й у період знайомства зі своєю дитиною, а також з новою собою.

Проект Art Resistentia від Інституту стратегії культури та мистецької майстерні «Драбина» втілено за підтримки Львівської міської ради в рамках програми «Фокус на культуру. Дізнавайтеся більше про візуальний блок та про музичні проекти, а вже скоро розповімо про театральний напрям Art Resistentia та презентацію проектів.

Фото надані автор(к)ами проектів

Залишити відповідь