Шевченківський заповідник у Каневі відзначив цими днями два ювілеї: 80-річчя з дня відкриття музею і пам’ятника Тарасу Шевченку та 30-річчя надання йому статусу національного.
З цієї нагоди до святого для кожного справжнього українця місця прибуло багато визначних діячів української культури і мистецтва, гостей з різних куточків України, представників влади і громадськості. Звичайно, ці святкування не були такими велелюдними, як відкриття у 1939 році пам’ятника на могилі Тараса. Очевидці цієї події згадували, що до Канева пішою ходою зійшлося сорок тисяч народу.
… Коли Тараса Шевченка перепоховали на Чернечій горі у Каневі, настоятель Канівського Успенського собору Гнат Мацкевич біля його домовини промовив пророчі слова: «Минуть віки і далекі нащадки дітей України побачать і пізнають, хто був Тарас Шевченко! Бажав ти, брате, жити в Каневі, от і – жий до кінця світа! А ти, Україно, побожно шануй наше місто… Тут на одній із найвищих гір Дніпрових покоїтиметься прах його і як на Голгофі, подібно хресту Господньому, стоятиме хрест, котрий буде видно і по той і по цей бік нашого славного Дніпра».
Цей хрест зберігається у Шевченківському національному заповіднику, а на могилі Кобзаря у 1939 році встановили бронзовий пам’ятник роботи скульптора Матвія Манізера. Тоді ж був відкритий Музей Тараса Шевченка у Каневі.
Події вісімдесятирічної давнини згадували під час Всеукраїнської науково-практичної конференції «Шевченківський заповідник у Каневі: передумови становлення, традиції, шляхи розвитку», яка відбулася у конференц-залі музею Тараса Шевченка. Відкриваючи її, генеральний директор заповідника Мар’ян Піняк наголосив: «Сьогоднішній ювілей – це не тільки свого роду історична віха, довжиною у 80 років, а й певний рубіж, що дає можливість оцінити пройдений шлях, згадати добрим словом тих, хто присвятив своє життя, свій талант становленню та розвитку Шевченківського національного заповідника, збереженню і охороні меморіалу, і звичайно, уточнити плани на майбутнє».
А перед початком святкувань гості і всі учасники поклали квіти до могили Тараса Шевченка та пам’ятного знаку борцеві за українському мову в радянські часи, який вчинив акт самоспалення на Чернечій горі в Каневі, Олексі Гірнику.
Йосип Марухняк, фото автора
