Актуальні новини

У львівському органному залі звучатиме проект «Музика світла»

У Львівському органному залі 16 січня 2022 року відбудеться концерт «Музика світла». Виконавці – Марк-Єфрем Новакович (орган) та Ілона Борщ (сопрано). А 30 січня органіст Марк-Єфрем Новакович представить сольну програму у стінах того ж залу. Вона буде співзвучною з основними мотивами проекту «Музика світла».

Багатство образів та патетика почуттів. Емоційний сплеск і молитовна споглядальність. Внутрішня боротьба та щира покора. Такими настроями сповнений концерт «Музика світла», в якому музичні «гіди» – студенти Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка Марк-Єфрем Новакович (орган, студент спільного факультативу ЛНМА ім. М. В. Лисенка та Львівського органного залу у класі відомої української органістки Надії Величко) та Ілона Борщ (вокал, клас народної артистки України Любові Качали) – представлять метаморфози головного героя: від раптового усвідомлення неминучості власної смерті до примирення з необхідністю завершення шляху, яке проте приносить просвітлення.

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1533809 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1533809{ margin: 0!important; } }

Поєднання голосу та органа зустрінеш не так часто

Ми вже мали змогу почути ці твори 16 жовтня 2021 року в Луцьку в римо-католицькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла (в той же час, він увійшов в серію заходів благодійного фонду «З Богом у серці»). Також програма пролунала вже двічі в стінах Львівського органного залу — 26 листопада та 19 грудня.

Чому «Музика світла»?

Філософсько-символічний сенс програми «Музика світла» і обрані для неї композиції змушують замислитись над питаннями життя та смерті. Концертна програма розгортається наскрізно, немов проходить крізь усі етапи буття людини. Але на завершення життєвого шляху Героя чекає не кінець, а перехід у вічність.

  23 березня – День Кіндрата: традиції, обряди та прикмети

Чому бароко?

Основну частку програми складає музика епохи бароко – твори Дітріха Букстегуде, Алессандро Страделли, Йогана Пахельбеля, Йоганна Себастьяна Баха, а крім них – композиції пізньоромантичної доби і ХХ століття Луї В’єрна, Марселя Дюпре, Джона Ратера, які почасти перегукуються із бароковим стилем. Чим же зумовлена перевага музики, віддаленої в часі на 300 років?

«Барокова музика дуже емоційна, ефектна і дозволяє яскраво розкрити образ героя: у нашому концерті, доволі часто, – це молитовний образ. А засоби музичної риторики, властиві музиці цієї епохи, дозволяють досить цілісно розкрити таку ідею», – розмірковує Марк-Єфрем Новакович.

Марк-Єфрем Новакович: «Нестабільна політична карта світу, ще й пандемія, створюють паралелі між нашим часом і епохою бароко»

Музика бароко ледь не вперше в європейській цивілізації закцентувал увагу на людині, як на індивіді, який вступає в діалог з Богом. Вперше багатство почуттів і переживань людини так пристрасно і переконано втілюється в творах чи то Баха, чи Букстегуде, чи Пахельбеля.

«Людина намагалася в той час усвідомити свою мізерність у порівнянні з безкінечністю Всесвіту та приходила до висновку, що єдиний вихід – це підкоритися мудрості Творця. Сумніви людини бароко актуальні для мене сьогодні. Адже зараз людство знову ввійшло у своєрідне «необароко». Технологічний прогрес уже давно вийшов за рамки розуміння пересічних осіб: кольорові знимки далеких галактик і туманностей, зірок і «чорних дір», якими наповнені сторінки соціальних мереж, відкривають нові сторони неосяжного Всесвіту. А нестабільна політична карта світу, ще й пандемія, створюють паралелі між нашим часом і епохою бароко», – вважає органіст.

«Зараз майже кожен намагається усвідомити свою природу, шукає відповіді на болючі питання. Я все частіше заглиблююсь в себе, відчуваю себе надто вразливою і шукаю допомоги у вищих сил. Тому в наших концертах ми хочемо пробуджувати у слухачів певні емоції, можливо, раніше приховані», – додає Ілона Борщ.

  31 травня — Федот Овсяник: історія, традиції та прикмети

Орган і голос

Незвичайний склад виконавців: поєднання голосу та органа зустрінеш не так часто. Багате звучання, масштаб і звукова сила зробили орган абсолютним королем інструментів. Та на концерті орган залунає не з хором, оркестром, а лише із соло сопрано. Ліричний голос Ілони Борщ по-майстерному делікатно вливається у величне органне звучання.

«Коли Марк запропонував мені заспівати в його концерті, спочатку було страшно: не уявляла, як буду звучати з органом. Але він вміє заспокоїти і вселити віру. На перших репетиціях було трохи незвично, проте зараз ми добре відчуваємо одне одного», – прокоментувала Ілона.

Ілона Борщ: «Хочемо пробуджувати у слухачів певні емоції, можливо, раніше приховані»

«Специфіка інструменту така, що звук іде з затримкою до слухачів та самого органіста. Це вимагає від обох виконавців високої концентрації уваги. Вокалісту слід бути трішки попереду, а мені не запізнюватись і не пришвидшувати темп», – доповнив Марк.

Природно, що у програмі концерту «Музика світла» з його спрямованістю до пізнання таємниці буття і небуття, така значна кількість композицій Йоганна Себастьяна Баха. В цьому випадку можна лише погодитись із знаменитим виразом Альберта Ейнштейна: «Що я можу сказати про творчість Баха? Слухати, грати, любити, шанувати і – мовчати!».

У Марка та Ілони цікаві й амбітні плани. І вони щиро сподіваються, що виконання програми «Музика світла» у Львівському органному залі отримає очікуваний резонанс, викликатиме інтерес та звучатиме в Україні і за її межами.

Залишити відповідь