Актуальні новини

Традиція колядування на Верховинщині стала нематеріальною культурною спадщиною

Традиція колядування на Верховинщині Івано-Франківської області увійшла до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Про це повідомляє “Івано-Франківщина туристична”. 
“Міністерство культури, молоді та спорту України підтримало ініціативу Навчально-методичного центру культури і туризму Прикарпаття та включило елемент нематеріальної культурної спадщини – Гуцульську коляду та плєси Верховинського району Івано-Франківської області (Традиція колядування на Верховинщині) до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (наказ Мінкультури від 28.12.2019 № 978)”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що це стало можливим завдяки співпраці Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації, Навчально-методичного центру культури і туризму Прикарпаття, відділу культури та мистецтв Верховинської райдержадміністрації, ініціативної групи громад сіл Віпче, Криворівня, Бистрець, Ільці, Замагора, Буковець, Волова, Зелене, Кривополе, Верхній Ясенів, Дземброня, Красник, Білоберізка, Стебні, Устеріки, присілків Плай, Підмагора с-ща Верховина Верховинського району Івано-Франківської області та колядницьких партий с-ща Верховина, с. Криворівня, присілку Підмагора с-ща Верховина.
Обряд колядування на Верховинщині розпочинається на другий день Різдвяних свят (8 січня), коли усі сходяться до церкви. Після Служби Божої на подвір’я виходять чоловіки у святкових традиційних строях. Більшість із них тримає в руках “бартку” (топірець, до якого ремінцем прив’язаний дзвіночок) з довгою дерев’яною ручкою та смушкові шапки з “трєсунками” (прикрасами з бісеру та леліток). Дехто несе трембіти, роги, скрипки.
Чоловіки гуртуються у гурти (“табори”, “партиї”), в яких до десяти колядників. Попереду кожної колядницької “партиї” іде її керівник – “береза”. В руках він тримає дерев’яний хрест. “Береза” – найважливіша особа між усіма колядниками, який бездоганно знає усі коляди, “плєси” (ритуальні танці) та вміє достойно вести коляду згідно з давніми звичаєвими вимогами.
Колядницькі “партиї” колядують від Різдвяних свят до Йордана (Водохреще). На Водохреще (19 січня) всі сходяться до церкви на “Розплєс” (закінчення різдвяних свят, проводи коляди), колядницькі партиї почергово співають по одній коляді, а “Вибірця” (касир) віддає заколядовані гроші на потребу церкви.
Перед Різдвяними святами “Береза” збирає свою колядницьку “партию”, щоб повторити всі коляди, віншування, досвідчені учасники проводять майстер-класи з гуцульського плєсу (танці, що супроводжують дійство) для молодих колядників, які вперше будуть брати участь в обрядовому дійстві.
У такій формі гуцульська коляда та плєси побутують тільки в селах Верховинського району, а в інших районах не зустрічаються.

  14 лютого — Трифонів день: історія, традиції та прикмети свята

Залишити відповідь