Вишивану книгу рівненської майстрині визнали рекордною

Вишиване Євангеліє від Матвія рівненської майстрині Олени Медведєвої потрапило до Книги рекордів України. Над створенням унікального фоліанту вона працювала упродовж двох років. Рукотворна книга налічує 60 сторінок і важить 9 кілограмів 400 грамів.
Євангеліє вишите по-особливому – Олена Медведєва використовує авторські літери, які виконує у техніці стебнівки. Цей шрифт майстриня запатентувала. Під час роботи вона використовувала червоний та чорний кольори. А перша літера зроблена з візерунком – рослинним орнаментом. До речі, в першодрукаря Івана Федорова теж було схоже оформлення Біблії.

Олена Медведєва відома як авторка оригінальних арт-буків, серед яких є мереживна, різьблена, вишита, солом’яна, шкіряна, бурштинова книги. У колекції майстрині є 4 вишиті Євангелія. Усі вони доволі великого формату. Це фоліанти. Однак для рекорду вибрали Євангеліє від Матвія, бо воно найбільше.
Рекорд встановили в Літературному меморіальному музеї Тараса Шевченка в Києві. Євангеліє від Матвія визнали першою в Україні найбільшою книгою, вишитою вручну.
«Зазвичай я працюю не над одним арт-буком – у мене в роботі одночасно кілька проектів. Але до того, щоб вишивати Євангелія, я готувалася: поїхала в Ізраїль, щоб отримати благословення. Мені потрібно було зануритися в культуру, атмосферу, побути на тій землі, де ступали ноги Ісуса Христа, під тим небом, де він молився, побачити Вифлеєм і річку Йордан. Та вуличка, якою Ісус йшов на Голгофу, звичайно, дуже змінилася. Але коли ти ступаєш нею зараз і усвідомлюєш все те, що відбувалося там дві тисячі років тому, відчуття неймовірні, – пояснює Олена Медведєва. – Взагалі ця поїздка до Ізраїлю стала наче обов’язковим додатком до Євангелій. Коли я їх вишивала, то знала, що таке гора Преображення (а в Матвія якраз вишивається Нагірна проповідь, починаючи з п’ятого розділу). Я була на цій горі і читала там Євангеліє. Від цього просто мурахи бігали по шкірі. То справді сакральний момент. Коли я працювала над фоліантами, то знала, як це – занурити ноги в озеро Генісаретське, бачила, як над ним заходить сонце, і могла уявити ту бурю, яку втихомирив Ісус. Тобто я не просто вишивала ці Євангелія. Я їх прожила».
Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне

*/

Залишити відповідь