Ярослав Шемет – музикант, цілеспрямованістю та енергією якого захоплюєшся. У свої 25 роки він став наймолодшим керівником філармонійного оркестру в Польщі – з 1 квітня він офіційно стане головним дириґентом оркестру Сілезької філармонії ім. Генрика Миколая Гурецького в Катовіцах (Польща).
Ми розпитали нашого земляка про виклики на новій посаді.
Ярослав Шемет виступав у Німеччині, Австрії, Чехії, Китаї, Польщі та Україні, дириґуючи такими колективами, як Празький симфонічний оркестр, оркестр NFM Вроцлавської філармонії, оркестри Польської Балтійської філармонії, Лодзької та Познанської філармоній, Молодіжний симфонічний оркестр України (YSOU), оркестри Балтійської, Сілезької опери та Національної опери в Одесі. Він виступав у Elbphilharmonie в Гамбурзі, Шанхайському великому театрі, Національному музичному форумі у Вроцлаві чи Харбінському оперному театрі, а також на фестивалях у Байройті, Мюнхені та Гонконгу.
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1515771 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1515771{ margin: 0!important; } }
Він співпрацював із такими видатними солістами, як Ларс Даніельссон, Франческа Дего та Шимон Нерінг.
//
Сьогодні він обіймає посаду першого запрошеного дириґента Нової філармонії в Гамбурзі та головного дириґента симфонічного оркестру Національної філармонії у Львові INSO-Lviv. Ярослав Шемет також є наймолодшим академічним викладачем Академії музики імені І. Падеревського в Познані в Інституті дириґування, а також головним дириґентом першої незалежної української оперної студії Coloratura Opera Lab.
Оркестр Сілезької філармонії – відомий колектив у Європі та світі, він був заснований у 1945 році, одразу по закінченні ІІ Світової війни. Оркестр за ці роки дав 550 концертів у 25 країнах світу. Зі Сілезьким оркестром працювали такі зірки, як Монсеррат Кабальє, Вікторія де лос Анхелес, Іда Гендель, Леопольд Стоковський, Геннадій Рождественський, Крістіан Циммерман та інші.
Ярославе, ви виступає як гостьовий дириґент із оркестром Сілезької філармонії з початку цього сезону. Розкажіть про вашу співпрацю та про те, як вам запропонували посаду головного дириґента.
Генеральний директор Сілезької філармонії Адам Весоловський запросив мене до першої співпраці після того, як почув нас з оркестром INSO-Lviv на фестивалі в Познані, де ми виконували його твір.
Головного дириґента філармонія шукала з минулого сезону. Мене вони перевіряли в репертуарі від Моцарта до прем’єри сучасної симфонії. Я мав попрацювати з усім оркестром. У добу коронакризи великий симфонічний оркестр поділений на два склади – склад А та Б. Я мав ознайомитися з усіма музикантами, з хором. У цьому сезоні ми спільно заграли вже шість концертів та записали диск для польського лейбла DUX.
Далі Артистична рада проголосувала за мою кандидатуру. Ми погодили дату мого призначення – 1 квітня. Вирішили, що це має бути не з початком нового сезону у вересні, а вже в цьому. Контракт я підписую до кінця сезону 2021/2022. Офіційний мій концерт з оркестром у новій ролі відбудеться 16 квітня.
Що входить у сферу вашої відповідальності на новій посаді?
По-перше, я повинен постійно працювати з філармонічним оркестром, мінімум раз, два рази на місяць ми маємо виступи. По-друге, це звісно, розробка репертуару. Ми вже спланували на рік вперед всі дати концертів. Зараз я займаюся планом запрошень солістів та дириґентів на наступний сезон.
По-третє, підтримання психологічної форми колективу у важкі часи коронаери, організація конкурсів на посади в оркестрі. Поняття «артистичний шеф» тут є найбільш влучним.
Під моїм керуванням також знаходиться концерте бюро, фестиваль імені Гурецького, який відбувається у Сілезькій філармонії. Разом з офісом промоції та реклами і з генеральним директором ми приймаємо рішення про промо-компанію концертів.
Словом, відповідальність велика, але все реально.
Чи ставить перед вами керівництво філармонії якусь мету?
Моїм завданням як головного дириґента є ще більше покращити марку оркестру. Завдання важке, ми говоримо про оркестр з великою традицією. Наприклад, ця філармонія організовує один з найпрестижніших дириґентських конкурсів в Європі – Конкурс імені Фітельберґа. Вдвічі приємно бути вибраним на таку посаду оркестром, який має дуже високі вимоги щодо дириґентів.
Якщо подивитися на дискографію оркестру, вони протягом 20 років записали майже повну антологію з провідним польським лейблом DUX, зібрали повну дискографію свого патрона Генріка Гурецького.
Взагалі, Сілезька філармонія є провідником польської сучасної музики. Вона виконує найбільше прем’єр у країні на рік. Майже 50% композиторських замовлень у Польщі потрапляє до цього оркестру.
Але що значить покращити? У нашій професії немає ідеалу, тому завжди є місце куди йти далі, куди розвиватися.
Хочеться розширити репертуар. Після коронакризи хочемо повернутися до великих форм – симфоній Малера, Брукнера, Шимановського, якого, до речі, поляки пов’язують зі мною, через те, що Шимановський також народився в Україні.
Але і з оперою, своїм улюбленим жанром, ви теж не розлучаєтеся. Після вашої постановки опери Моцарта «Удавана садівниця» у Сілезькій опері в німецькій пресі вийшла рецензія, де відзначався високий рівень оволодіння вами моцартівським звуком та характером. Скажіть, чи дійсно складно передати характер Моцарта оркестру? Можливо, це теж вплинуло на рішення про ваше призначення на посаду у філармонії?
Філармонія позиціонує мене як дириґента-універсала, але кожен дириґент, який вміє правильно зробити оперу Моцарта, впорається і з більш складним симфонічним репертуаром.
Та перш за все, йдеться про молоду енергію, яку дириґент передає оркестру. Сьогодні можна помітити, що музиканти в оркестрах не просто сидять рівненько і грають те, що в нотах. Зараз є така тенденція: грати усе на овердрайві, «на максималках», передають всі емоції. У музиці Моцарта набагато простіше видобути це з оркестру. Але загалом моїм завданням є інтерпретація та енергія, яку вдається передати оркестру.
З оперою не розлучаюся, звичайно. Наприкінці травня у мене прем’єра опери «Ластівка» Пуччіні в Сілезькій Опері.
Розкажіть про карантинні умови, в яких сьогодні працює оркестр. Як вдалося адаптуватися до нових вимог та обмежень?
На початку пандемії музичний світ був не готовий до цього. Але пройшов уже рік, і ми адаптувалися. У Сілезькій філармонії, як я вже казав, оркестр має склад А і Б. Завжди є запасний план концерту.
На наступний сезон ми також розробляємо подвійний концертний план. План А – це якщо у нас не буде карантину, будуть великі склади, запрошені солісти. А якщо знову запроваджують карантин, діє план Б – менші склади, локальні солісти. Найголовніше, що слухач не мусить здавати квиток. Можна переглядати концерт онлайн або у залі філармонії. Системи абонементів не буде, вона провалилася в умовах карантину. Будуть карнети – квитки на події певної серії, наприклад, «Марафон класиків» Чого нас пандемія навчила, це те що треба бути завжди готовим до всього!
У вас був певний період, коли можна було проводити концерти з глядачами, але набагато коротший, ніж в Україні, якщо не помиляюся.
Так, ми відкрили сезон з глядачами, хоча в залі було дуже мало людей. З 7 листопада до 12 лютого грали без публіки. Зараз знову відвідування філармонії з обмеженнями дозволено, але всі чекають нового локдауну.
Дуже важливо, що за час локдауну ми не скасовували жодного концерту, ми мали можливість грати все онлайн безкоштовно для людей. Я навіть не мушу пояснювати, наскільки це важливо – оркестр не втрачає форму, не втрачає слухачів.
Нам набагато легше було адаптуватися, бо Сілезька філармонія має одне з найкращих фінансувань у Польщі, завдяки, звичайно, нашому керівництву, яке працює не покладаючи рук. На сьогодні в нас закуплені шість дистанційних камер для онлайн-трансляцій концертів, найновіша звукова апаратура, світло. Не кажу вже про такі речі, як нові інструменти для оркестру. У планах філармонії покращення акустики в залі.
Ми можемо на концертах робити мапінг. А нещодавно перед концертом використали Fog display – екран, що створюється з водяного пару, на який проектується відео. Його, до речі, вперше використали до карантину, на концерті в катедрі в Катовіцах, коли оркестр грав Третю симфонію Гурецького. А на цьому туманному екрані зробили його проекцію. Кажуть, люди навіть перелякалися, бо здалеку ця фігура виглядала дуже натурально!
Чи вдається якось планувати концерти із запрошеними солістами?
З цим уже тяжко. Коли був жорсткий локдаун, ми грали лише з нашими солістами з оркестру. Є плани на наступний сезон.
Чи можна говорити про плани концертів в Україні?
Я і досі є головним дириґентом оркестру INSO-Lviv. Планую зіграти концерт у квітні у Львові та на закритті сезону в червні. Тримаємо кулаки, щоб кордони були відкриті. Дуже хочу втілювати в Україні якісь круті речі. Наш INSO-Lviv є одним з найпрогресивніших у країні. Радію, що наша співпраця продовжується.
Ви маєте дуже насичений графік. Викладаєте у Познанській музичній академії. Вдома теж постійно займаєтеся – читаєте нові партитури, музичну літературу. Що ще наповнює ваше життя крім музики?
Зараз це родина. Намагаюся якомога більше часу проводити з рідними, зі своєю нареченою. Скоро у нас народиться син. Коли приїжджаю після двох тижнів репетицій, то найперше беру на себе хатні обов’язки.
З початком цього сезону з часом у мене якийсь армаґеддон. Роботи у два рази більше, ніж до того. Багато запрошень, від яких я не можу відмовитися, наприклад, дебют з національним оркестром NFM у Вроцлаві, концерт в Ельбській філармонії з Гамбурзьким оркестром, або виступ с Сілезийськім оркестром в Національній філармонії в Варшаві. А ще ж є мої студенти в Познанській академії музики. Там теж пресують – «чого докторат не написав?» А я розвожу руками і кажу «звиняйте».
