Новий фільм володарки «Оскара» Софії Копполи «Прісцилла» вийшов в український прокат.
Софія Коппола, відома фільмами «Труднощі перекладу», «Цнотливі самогубиці» та «Марія-Антуанетта», екранізувала мемуари Прісцилли Преслі «Елвіс та я». Екс-дружина короля рок-н-ролу також була виконавчою продюсеркою стрічки.
Сюжет картини розпочинається з неочікуваного знайомства 14-річної Прісцилли з Елвісом Преслі, яке перевертає життя дівчини. Король рок-н-ролу оточує її увагою, вишуканими подарунками та стінами свого палацу. Дівчина навіть не мріяла про весілля з кумиром мільйонів, та невдовзі вони стають головною парою Америки. Але чим це обернеться?
Прісциллу на екрані втілила Кейлі Спені («Погані часи в Ель-Роялі»), яка за цю роль здобула Кубок Вольпі Венеційського міжнародного кінофестивалю. Саме тут відбулася світова прем’єра стрічки.
Вибір Кейлі Спені на головну роль – без сумніву велика удача. Акторка поєднує беззахисність та принадливість. Її Прісцилла – закохана та покірна. Роль Елвіса Преслі виконав актор Джейкоб Елорді, відомий за серіалом «Ейфорія».
Фільм по суті є свого роду дзеркальним відображенням торішнього фільму База Лурмана «Елвіс», де головну роль зіграв Остін Батлер, а Прісциллу (яка у картині Лурмана аж ніяк не є головною героїнею) Олівія Дейонг. Обидві картини є досить старанними байопіками, щоправда, акценти вони розставляють інакше.
Очевидно, що в центрі уваги Софії Копполи – саме Прісцилла, її життя у золотій клітці, а Лурмана насамперед цікавили стосунки Елвіа та його менеджера Полковника (Том Генкс).
Прісциллі Преслі обидва фільми сподобались. А от реакція її доньки Лізи Марі Преслі була протилежною: вона назвала фільм Лурмана таким, що зроблений «точно і шанобливо», а от проти фільму Софії Копполи вона протестувала. Вона писала режисерці, що в сценарії її фільму «Прісцилла» Елвіс представлений як «хижак та маніпулятор». Нагадаємо, Ліза Марі не дожила до прем’єри фільму. Вона померла в січні 2023 року.
Софія Коппола створила справді не надто комплементарний фільм. При його стильності на елегантності картина має приховану напругу та нагадує стиснуту пружину. Це геть не романтична історія кохання, далека від мелодрами. Проте глядач не знайде тут і скандальності.
Це дуже ретельна історія, це документ доби та стосунків Прісцилли та Елвіса. Проте це і вишукане кіно про життя за лаштунками з точки зору жінки.
Можливо, це не найсильніший фільм Софії Копполи, йому бракує глибини «Труднощів перекладу», хуліганства «Марії-Антуанетти», але це кіно, яке цікаво дивитись та цікаво обговорювати.
