Лук’ян Вітряк — народне свято, яке прийнято відзначати щорічно 16 червня. Віруючі в цю дату згадують двох мучеників, що мають лик святих — Лукіана Бельгійського і Лукілліана Антіохійського, інформує Ukr.Media.
Історія свята
Лукіан Бельгійський жив приблизно в 1 столітті на території Риму. Спочатку був представником язичницької релігії, але після того, як зустрівся з апостолом Петром прийняв християнську віру. Коли Петро помер, відправився подорожувати до Італії, де почав вести проповідницьку діяльність. Сам Папа Римський Климент особисто перевів його в єпископський статус. Пізніше, під час перебування в Бельгії Лукіан був заарештований за відмову здійснювати обряд жертвопринесення місцевим язичницьким божествам. Навіть при доставленні на імператорський суд він продовжував заявляти про святу віру в Ісуса Христа, після чого і був засуджений до страти.
Інший Лукіан (Антіохійський) жив трохи пізніше, в 3 столітті. Значну частину життя також був язичницьким жерцем, а християнську віру прийняв тільки ближче до своєї старості. Його красномовні проповіді швидко стали приводом для багатьох язичників перейти на бік християнської віри. Це не сподобалося місцевому юдейському керівництву, Лукіан був схоплений і закритий в темниці. В якості смертної кари його живцем кинули в розпечену піч, проте Господь залишив Лукіана неушкодженим. Було вирішено вислати мученика до Візантії, де через деякий час його все ж стратили, розіп’явши на хресті.
Традиції та обряди
16 червня серед селян було прийнято звертатися до Лук’яна з самого ранку, відразу після молитви. Віруючі просили мученика надіслати теплі і вологі вітри. Для того, щоб задобрити Лук’яна, селяни залишали йому різні дари. Найбільш частий гостинець — квас. Вважалося, якщо через деякий час квас починав пузиритися, то святий залишився задоволений подарунком, а ось якщо напій не бродив — Лук’ян не оцінив залишений гостинець.
Прикмети
У напрямку руху вітрів 16 червня можна було визначати майбутню погодну обстановку і врожайність. Вітряна обстановка протягом дня вважалася як би відповіддю на питання про те, чи почув Лук’ян прохання селян.
Якщо вітер був південний — можна було очікувати зростання ярих і хороший урожай, північний або західний означав сиру погоду і поганий урожай, східний — зараження у зерна і його погана якість.
Якщо ж вітер піднімався від землі вгору і крутився вихорами в хмарах — погода найближчим часом повинна бути спокійною і ясною.
У цей день наші предки звертали свою увагу також і на інші погодні прикмети.
- Якщо 16 червня зустрічалася гроза — значить Лук’ян був чимось незадоволений і варто очікувати поганого врожаю трави і сінокосу. А ось якщо сонце сідало в ясному небі з багряно-червоним заходом, то вважалося, що трави буде дуже багато.
- Проливний дощ на Лук’яна — явний провісник хорошого грибного врожаю.
- Якщо господарі планували вирити колодязь, то вважалося, що саме на Лук’яна найкраще дізнатися де починати розкопувати. Для цього необхідно було залишити в передбачуваному місці майбутнього колодязя сковорідку, поклавши її догори дном. Якщо через певний час сковорідка намокла — значить вода поруч є і в цьому місці можна було впевнено починати розкопки.
- Туман з самого ранку говорив про те, що весь інший день буде теплим і ясним.
- Крик сов на Лук’яна вважався показником настання дощової і сирої погоди. Інші ознаки — собаки, що катаються по землі, схильність до сну, безпричинне пирхання коней або домашні птахи лазять в запорошених місцях.
Народний календар говорить про те, що люди, що народилися на Лук’яна будуть жити успішним, насиченим і багатим життям, хоча по своїй натурі вони є дуже ледачими.
