Наші пращури на Ганну збирали гриби та викопували картоплю, а на вечерю готували різноманітні грибні та овочеві страви.

Це народне свято присвячене до дня кончини святої Ганни, матінки Діви Марії та бабусі Ісуса Христа. Ганна Літня відзначається 7 серпня 2019 року (за старим календарем — 25 липня), інформує .

Вийшовши заміж за Іоакима ще молоденькою дівчиною, Ганна понад півстоліття молила Бога про те, щоб він послав їм дитину. Після того, як священик відмовив йому в принесенні жертви, Іоаким вирішив віддалитися в пустелю поблизу міста Назарет, де вони з дружиною жили в той час. У пустелі до нього з'явився ангел зі звісткою про те, що дуже скоро Ганна завагітніє і наказав наректи доньку Марією. Так на землю прийшла Богородиця.

Традиції та обряди

7 серпня (25 липня за старим стилем) у наших предків вважалося першим днем, коли можна було викопувати картоплю. Страви з молодої картоплі — оладки, котлети, ватрушки та фарширована картопля — обов'язково прикрашали стіл у кожній родині.

В цей день повсюди організовувались ярмарки. Починався збір ягід черемхи та другого врожаю грибів. Обрізалися бутони троянд, які відцвіли.

А ще в цей день мандрівники, або як їх називали в народі, «каліки перехожі», відзначали своє свято, розводячи багаття на гористих берегах річок і пагорбах. Люди з околиць сходилися попити квасу з редькою і послухати під гуслі байки та оповідання.

Прикмети

  • Люди дуже уважно стежать за погодою з самого початку цього дня. Якщо з ранку холодно, то і зима настане рано і буде холодною. Погода в першій половині дня віщує, якою буде зима до грудня, а після обіду — говорить про те, яку погоду чекати з січня.
  • Якщо лелеки вирішили почати приготування до відльоту, значить, зима обіцяє бути ранньою і морозною, а весна, навпаки, теплою.
  • Ще однією ознакою суворої зими служать мурахи, якщо вони починають збільшувати мурашники.
  • Якщо зазеленіє овес (вдруге) — це до дощової осені.
  • А от якщо "на Ганну" піде дощ — зима буде теплою і сніжною.
  Пішов з життя Рутгер Хауер — зірка фільму «Той, що біжить по лезу»