Актуальні новини

На Берлінале показали фільм «Мирні люди»

На Берлінале показали документальний фільм «Мирні люди» (Intercepted) режисерки Оксани Карпович. Це спільна робота України, Канади та Франції. Українським копродюсером стрічки виступила компанія «Мун Мен», продюсерки – Дар’я Бассель та Ольга Бесхмельниціна. Фільм показали у програмі Forum.

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1580274 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1580274{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }

Кінорежисерка та фотографка Оксана Карпович розповідає про російську воєнну агресію. Фільм повністю побудований на перехоплених телефонних розмовах росіян. Вони складають текст фільму. Без жодних коментарів, які зовсім і не потрібні. Візуальним рядом та тлом до тих розмов слугують кадри зруйнованих українських міст та сіл на Харківщині, Київщині, Миколаївщині та Донеччині. Там українці намагаються виживити.

Це фільм про дегуманізацію, тоталітарну російську машину, про насилля та повне відчуття безкарністі.


Кадр з фільму «Мирні люди» Оксани Карпович

Знімальна група проїхали тисячі кілометрів, щоб створити це моторошне роуд-муві.

«Ми провели багато часу у дорозі, щоб показали наслідки російського вторгнення», – розповіла режисерка у Берліні.

Фільм складається з довгих статичних, на перший погляд неемоційних кадрів, на які накладені телефонні розмови. І це дуже страшно. Окупанти розповідають про крадіжки, вбивства мирних мешканців, тортури. Ми чуємо зухвалі зізнання у всіх можливих злочинах. І їх активно підтримують їх рідні.

Під час обговорення фільми у глядачів виникло питання, чи не є ці розмови фейками або чи не надто однобоко зроблена вибірка. Режисерка розповіла, що вони разом із французькоюмонтажеркою Шарлотт Турес прослухали багато годин розмов, і лише одна була нормальною. Вони є у фільмі.


Кадр з фільму «Мирні люди» Оксани Карпович

Оксана Карпович зізналась, що найбільше її вразила агресія та ненависть росіянок. Українцям ніби й не потрібно доказів того, з яким абсолютним злом вони зіштовхнулись. Проте фільм все одно вражає. І робить боляче. Це дуже сильна, добре зроблена та потрібна картина. Режисерка пообіцяла обов’язково показати її в Україні.

  Розпочинається акредитація журналістів на строк повноважень ВР України сьомого скликання

Залишити відповідь