Державне бюро розслідувань 18 жовтня зареєструвало колективну заяву про вчинення кримінального правопорушення. Заяву підписали учасники Коаліції дієвців культури. Представники культурної спільноти вважають, що члени нової Наглядової ради УКФ винні у тому, що була сфабрикована справа проти екс-очільниці фонду Юлії Федів.
У чому суть правопорушення?
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1528465 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1528465{
margin: 0!important;
}
}
У лютому-березні 2021-го, після зміни складу Наглядової ради УКФ було проведено (з ініціативи саме цієї новоствореної ради) держаудит Українського культурного фонду. Державна аудитслужба України перевірила УКФ та не знайшла суттєвих порушень.
Проте, при складанні акту перевірки, аудитори зробили безпідставний висновок про нецільове використання коштів інституційних грантів.
Це співпало з неправдивими заявами представників щойно зареєстрованої ГО «Спілка концертної індустрії України», які нібито підтверджували порушення з боку УКФ, йдеться у заяві до ДБР.
Підписанти заяви, поданої у ДБР, стверджують про змову між аудиторами ДАСУ, членами Наглядової Ради УКФ, ініціаторами держаудиту Олександром Сусленським та Юрієм Артеменком та представниками ГО «Спілка концертної індустрії України» з метою отримання контролю над УКФ та бюджетними коштами.
Наслідком цього висновку держаудиту УКФ стало відкриття кримінального провадження проти його колишньої керівниці Юлії Федів, фактичне впровадження ручного управління в Фонді та підрив довіри до інституції.
Справа Юлії Федів
Проти колишньої голови Української культурного фонду (УКФ) Юлії Федів порушили кримінальне провадження за фактом виявлення аудитом порушень на понад 57 млн грн.
«За три роки діяльності в основному перевіряли інституційну підтримку і гранти, як і просила Наглядова рада, члени якої знали про результати ревізії ще до їхнього офіційного оприлюднення. 57678337,2 грн. за все виявили аудитори порушень із інституційної підтримки, за які відповідальність в акті покладено на мене особисто», – написала Федів на своїй сторінці у Facebook.
За її словами, «найбільше та наймасовіше порушення: КВЕДи (класифікація видів економічної діяльності – ред.) заявників».
«Потрібні КВЕДи не стоять перші в списку в державному реєстрі – значить грантоотримувач не є представником креативної індустрії, а Фонд неефективно та нецільовим шляхом використав кошти», – написала вона.
Федів додала, що зауваження по суті до проведених заходів грантоотримувачів при цьому відсутні, а Мінкульт прийняв пасивну позицію.
За словами колишньої глави УКФ, ДАСУ висуває претензії виключно до неї, позаяк вона підписала договір.
«Договір, який пройшов багатоетапну перевірку Фонду, отримав схвалення Наглядової ради та узгодження Мінкульту», – додала Юлія Федів.
Державна аудиторська служба України направила матеріали в прокуратуру для залучення до матеріалів кримінальної справи.
«Те, що відбувається з УКФ ми не можемо назвати інакше, як атакою на культурні інституції, створені після Революції Гідності та простимульовані законодавчими ініціативами після 2014 року для посилення їх розвитку. Зараз усі вони перебувають у стані турбулентності. Йдеться і про УКФ, і про Довженко-центр. Проблеми з конкурсними процедурами є не лише в центрі, але й у регіонах. Представники фейкових громадських організацій (які юридично є ГО, але фактично не провадять активної діяльності в культурній сфері) хакнули громадянське суспільство. Вони представляють нас з вами в наглядових радах, у конкурсних процедурах, хоча де-факто не дотичні до громадської діяльності. І це всім нам відомо», – прокоментувала ситуацію Ірина Подоляк, громадська діячка, екс-заступниця міністра культури, одна із ініціаторок створення Коаліції дієвців культури під час прес-конференції, присвяченої «Справі Юлії Федів».
«Ситуацію з обранням НР УКФ ми, громадянське суспільство, випустили зі своєї уваги і дозволили нас представляти людям, які фактично не мають на це права. Наприклад, пан Сусленський делегований у НР від громадської організації, яка фактично діяльністю у гуманітарній сфері не займається. Чи пан Тулузов, який є заступником директора Харківської опери, але формально подавався в НР від фейкової ГО і отримав підтримку від таких самих фейкових організацій», – додала вона.
«Я прошу сприймати цю пресконференцію як декларацію про наміри. Кейс Федів – це точка кристалізації незадоволення. Кожен з нас має певний вплив, репутацію, за нами немає скелетів у шафі, за які нас можна зупинити. Ми лагідно попереджаємо – начувайтесь», – заявив журналіст, письменник, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Юрій Макаров.
Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова правління організації «Центр громадянських свобод», пообіцяла, що правозахисні організації візьмуть під контроль цю справу. «Ми доєднуємося до колег з культурного сектору і будемо разом добиватися справедливості», – наголосила вона.
Усі учасники прес-конференції та представники культурної спільноти наголошують, що кейс Юлії Федів є не єдиним. Схожі проблеми виникали і в інших успішних культурних інституціях, що відіграють важливу роль у житті країни. Йдеться про Держкіно, Довженко-центр, Мистецький арсенал тощо.
Крім того через такі спостерігається різке зменшення кількості компетентних людей, які бажають працювати на державу.
Що відбувається в УКФ?
Скандал довкола Юлії Федів є не єдиним. Від січня 2021 року, коли УКФ оголосив новий склад Наглядової ради, інституцію супроводжують численні проблеми. Невдоволення культурної спільноти викликали і призначення директора УКФ, і формування самого складу Наглядової ради (до слова, уже дві її голови, а також декілька її членів, подали у відставку).
Найгучнішим скандалом став останній конкурсний відбір. Після нього представники українських культурних інституцій, учасники конкурсного відбору проектів на отримання грантів Українського культурного фонду звернулись з відкритим листом до представників влади через спірні рішення Наглядової ради УКФ. Автори листа наголошують на тому, що рішення новоствореної ради руйнує прозорість процедур конкурсу, знецінює експертні оцінки та ставить під загрозу саме існування фонду, як надважливої для культури інституції, що встигла завоювати довіру галузі. Лист підписало близько 50-ти учасників конкурсного відбору.
Річ у тім, що на травневих засіданнях новопризначена Наглядова рада УКФ відхилила надзвичайно велику кількість проектів, які вже пройшли всі попередні стадії відбору, включно з технічним та експертним. Проекти, які мали високі місця у рейтингу, залишаться, згідно із рішенням ради, без фінансування. Вперше в історії УКФ Наглядова рада відхилила 16 з 24 проектів в одному лише лоті «Знакові події в Україні».
