Актуальні новини

«Номери»: антиутопія та антифільм

У четвер, 19 листопада, у прокат виходить фільм Олега Сенцова та Ахтема Сеітаблаєва «Номери».

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1510822 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1510822{ margin: 0!important; } }

Про це кіно говорять та пишуть уже досить давно, адже робота над картиною велась тоді, коли Олег Сенцов ще перебував у російській в’язниці.

Презентували проект на минулорічному Одеському фестивалі, коли картина уже перебувала на фінальній стадії виробництва. Фільм створювався під безпосереднім творчим керівництвом Олега Сенцова за допомогою листів. Співрежисером є Ахтем Сеітаблаєв («Хайтарма», «Чужа молитва», «Кіборги»).

«Я тричі відмовлявся від цих зйомок, адже дуже боявся, що п’єса мені не сподобається, а відмовити я не зможу. Проте коли продюсерка наполягла, я прочитав її та вона виявилась чудовою. Вона чимось нагадала мені п’єсу Семюеля Беккета “В очікуванні Годо”», – розповів Ахтем Сеітаблаєв, додавши, що у листуванні Олег Сенцов називав його «кримським братом», – розповів Ахтем Сеітаблаєв.

Лист Олега Сенцова

Співрежисер «Номерів» розповів, що йому дуже складно було працювати без можливості розмовляти, обговорювати деталі. Адже усі нюанси з’ясовувались у листуванні.

В основі фільму лежить п’єса «Номери», що була написана Олегом Сенцовим ще до ув’язнення, у 2011 році. Фінальна редакція була зроблена вже у слідчому ізоляторі в Лефортово у Москві.

Впродовж роботи над фільмом Олег Сенцов дотримувався голодування, яке тривало 145 днів.

«Це був дуже цікавий досвід. Ця п’єса була написана ще 2011 року. Ніхто в неї не вірив, а я вірив. Це був матеріал, який мені хотілося зробити у вигляді п’єси. Спочатку її поставили у театрі в Києві. Потім з’явилась ідея кінопроекту. Вони мені посилала якісь ескізи, фотографії. Я писав листи, надсилав свої малюнки. І це була дуже цікава робота», – розповів ZAXID.NET Олег Сенцов.

  Прогулянка Шарліз Терон та її доньки Августи в черговий раз свідчить, що акторка хороша мати

Світова прем’єра фільму відбулась у лютому 2020 року в межах програми Berlinale Special ювілейного Берлінського кінофестивалю.

«Усім, хто працював над кінопостановкою “Номерів”, я вдячний кожному з вас окремо і всій команді разом. Дякую тим, хто ретельно слідував усім моїм інструкціям, розбираючи мій кривий почерк. Дякую тим, хто поступився своїми амбіціями та ідеями заради реалізації моїх амбіцій та ідей. Дякую тим, хто працював за скромні гонорари, вважаючи, що мистецтво дорожче. Дякую тим, хто заради ролі голодував, голився наголо, стояв босими ногами на холодній підлозі, відмовлявся від інших проєктів, відкладав своє особисте життя, будував декорації вночі та робив тисячі інших потрібних дрібниць», – звернувся у листі Олег Сенцов до знімальної групи.

Композитором фільму є Мілош Єліч, найбільш відомий, мабуть, участю у групі «Океан Ельзи». Тож не дивно, що у музичній композиції на фінальних кадрах фільму звучить голос Святослава Вакарчука. Цікаво, що Святослав зайшов до студії Мілоша, коли той працював над музикою до фільму, почув трек і запропонував додати вокал.

За жанром фільм є гротескно-сатиричною антиутопією та оповідає про існування десяти звичайних людей, так званих «номерів» у замкненому середовищі. День за днем вони дотримуються усталених правил їх світу та підпорядковують своє існування верховному Богу – Нулю, доки одного дня один з номерів не вирішує зруйнувати незмінну систему.

На зйомках фільму

Уся дія в фільмі відбувається у замкненому просторі, без вражаючих декорацій, яскравих костюмів та спецефектів. Ця антиутопія є ще й свого роду антифільмом. Його підкреслена, надмірна театральність працює на образ штучної, герметичної, задушливої реальності. У такому способі існування на акторів лягає велике навантаження: бути природніми у ций антиприродніх обставинах. Тож ZAXID.NET поспілкувався із Євгеном Черниковим (7) та Олександром Бегмою (9). До слова, це саме Олександр дотримувався голодування під час знімання на проханням Олега Сенцова.

  Серіал «Свати» знову з'явиться на екранах «1+1»

Розкажіть, будь ласка, про специфіку роботи, коли один з режисерів перебуває в ув’язнені.

Євген Черников: Для актора все просто, ти працюєш над роллю із тим режисером який зараз не у в’язниці. А якщо серйозно, то, звісно, Олег надсилав листи, в яких давав поради кожному актору, які допомагали працювати над персонажем. Але все таки, в основному зв’язок у Олега був із Ахтемом і вони разом вирішували, як має бути прочитаний кожен персонаж і в цілому фільм.

Створення кіно це завжди робота цілої команди особистостей у яких одна мета і безперечна довіра. А щодо спеціфики листування, то воно проходило через електронне листування системи ФСІН, пишеш електронного листа, від двох до, в кращому випадку, трьох днів він обробляється тюремним цензором, якщо він не побачив там призов повалення існуючого режиму в РФ, чи плану втечі, його у роздрукованному вигляді передають Олегу, разом із ним дають аркуш А4, на однієї стороні якого Олег може написати відповідь, потім цей лист сканують, та надсилають на електронну скриньку. На все про все десь тиждень. Отака спеціфика.

Олександр Бегма: Олег Сенцов вирішував дуже багато питань, навіть затверджував акторів по фото (відео не пропускали за ґрати). Він спілкувався з усіма департаментами за допомогою листування, ми збиралися групою і читали його листи. Відчувалася його підтримка. Але, звичайно Олег не мав змоги вплинути на творчий процес безпосередньо на майданчику, тож здебільшого, це лягло на плечі Ахтема Сеітаблаєва. Ми, актори працювали в тандемі з Ахтемом для Олега.

Євген Черников у роль Сьомого

Працюючи над ролями чи мали на увазі якогось конкретного політичного діяча?

  Український фільм отримав головну нагороду кінофестивалю в Японії

Є.Ч.: Жодного політичного діяча мій персонаж не відображає. Для мене він скоріш не про боротьбу із системою, а про боротьбу із самим собою. Намагання розібратися із своїми страхами.

О.Б.: Ні, не мав.

Чи можна спроектувати ситуацію у фільмі до теперішньої дійсності?

Є.Ч.: Як і будь-яка антиутопія, фільм показує на що може перетворитися світ, якщо життя та воля людини ставиться нижче за правила, які обслуговують окрему людину при владі, або політичний, чи соціальний устрій. У сучасному світі, на жаль, є багато прикладів.

О.Б.: Ситуацію можна прикласти і до теперішньої, і до будь-якої дійсності. Завжди були правила і люди, які їх порушували в ім’я чогось справжнього!

Олександр Бегма у ролі Дев’ятого

П’єса побудована так, що герої існують в дуже жорсткій схемі. Яка була специфіка акторського існування в таких обмежених умовах та при доволі обмежених засобах?

Є.Ч.: Ми мали достатньо репетицій, на яких відпрацьовували пластичні малюнки ролі, мізансцени, з урахуванням руху камери. Допоміжні виразні засоби дійсно були обмежені, але було багато роботи в середині ролі, у підтекстах, а це найцікавіше в роботі акторів. Звісно, працювати було трохи не звично, ми знімали довгими планами, що не так часто зустрічається в кіно, але завдяки театральній формі складно не було.

О.Б.: Ми намагалися все ж таки наділити персонажів людськими якостями, щоб кожний глядач впізнав у них себе. Можливо, навіть, в декількох одразу. Ми працювали у чудовій команді, тож специфіка була одна – отримувати задоволення, при тому задля великої цілі. Маю на увазі, в першу чергу, роботу з Олегом, якому цей процес, творчість у супер жорстких умовах дала сили і наснаги жити.

Залишити відповідь