Після двох років ремонту та реставрації нарешті відкрили для відвідувачів оновлену експозицію у Львівській галереї мистецтв ім. Бориса Возницького. Знакові візитівки залишили, але їх доповнили творами, які до того зберігали у фондах.
@media (max-width: 640px) {
#mobileBrandingPlace1513856 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
}
.simple_marketplace_news_list #mobileBranding1513856{
margin: 0!important;
}
}
На оновленій експозиції у Галереї мистецтв виставили утричі більше творів європейського мистецтва XIX-XX ст., аніж було до ремонту. Рівно 365 шедеврів, як днів у році. Найперше глядач потрапляє в австрійський Львів.
«У першому залі нас зустрічає Франц Йосиф, роботи Юліуша Коссака, поряд – портрет його дружини Сісі, крім того побачимо Наполеона Бонапарта», – розповіла завідувачка відділу «Музей європейського мистецтва XIX-XXI ст.» Наталія Крокіс.
Кожен зал відтворює іншу епоху. Також новинкою стали кімнати, присвячені окремим художникам, кількість їхніх експонованих полотен зросла. До прикладу, свої зали мають легендарні Ян Матейко, Генрик Семірадський, Яцек Мальчевський.
Розширили й секцію українського мистецтва. Для цього Галерея випозичила на 5 років у Національного музею живопис Івана Труша. А твори Олекси Новаківського надала на такий ж період родина художника із власної колекції. Відтепер окремий зал займають «бойчукісти» і сам Михайло Бойчук. А завершують експозицію XX століттям – це твори Ярослави Музики, Маргіт та Романи Сельських.
Знакові візитівки, звісно ж залишили, але доповнили тими, які зберігали у фондах. А після запасників усі роботи потребували реставрації. Тому все, що ви побачите, ретельно відновлювали.
«Кожен твір пройшов реставрацію різного рівня, різної важкості. Але та третина творів, які залишилися з попередньої експозиції, ми також доглянули. Тому що упродовж довгого часу ми не могли зняти твір задля якоїсь мінімальної реставрації, бо твір знаходився на експозиції», – розповіла завідувачка науково-реставраційного відділу Інна Дмитрук-Сорохтей.
Під час реставрацій зробили чимало відкриттів. Наприклад на картині «Ясир» польського художника Станіслава Дачинського під верхнім шаром фарби виявилися невідомі деталі, які колись було замальовано коричневою фарбою.
Стінам повернули історичний колір часів Владислава Лозинського – теракотовий, а пізніша добудова має зелену барву. Також відновили одвірки і вперше відкрили розпис на стелі.
«Багато часу в нас зайняла реставрація стелі, яку ми знайшли на фотографіях ще з часів Владислава Лозинського, у тій залі була його їдальня», – додала Наталія Крокіс.
За словами директора Львівської галереї мистецтв Тараса Возняка, за ці два роки відреставрували будівлю зовні та зробили гідроізоляцію у підвалах, де розміщуються фонди.
«У сумі ми на це витратили близько 13 мільйонів гривень своїх і державних коштів. З тих 3 млн грн – державні, а майже 10 мільйонів – кошти, котрі ми заробили», – розповів Тарас Возняк.
Експозиція європейського мистецтва у палаці Лозинського доступна для огляду від середи, 3 лютого.
