Актуальні новини

Опірність на сцені та поза нею

На часі – після візуальної, музичної й літературної складових Art Resistentia, про які ми вже розповідали, – театральний блок. Зараз трохи про нього, а вже з понеділка стартують онлайн-презентації 14 творів, які з’явилися завдяки Art Resistentia – проекту із підтримки митців та мисткинь у Львові.

У театральному напрямі Art Resistentia чотири проекти, що водночас «більше ніж театр». І ось чому.

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1519928 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1519928{ margin: 0!important; } }

«Жоден із цих проектів не називає себе театральним, але вони є такими через свій корінь – вийшли з театрального середовища і опираються на цей бекґраунд. І їх роблять люди з театру: актори, театрознавці, режисери, художники. Це молоді проекти, як «Загін Кіноманів» чи радіо «Скорбота», які за декілька років змогли вибудувати довкола себе ком’юніті та дійсно ближчий контакт з нею,» – каже кураторка театрального блоку Art Resistentia Вікторія Швидко, менеджерка культурних проектів, а також театральних проектів у Театрі Лесі Українки.

Саме в таких, неформальних і незалежних проектах, що долучилися до Art Resistentia, на думку Вікторії, – свіже повітря для театрального сектору й культури загалом.

Кіно(мани) проти криз

Актор театру і кіно Віталій Гордієнко створив відеоблог «Загін Кіноманів» на YouTube 2016 року. Тоді таких тематичних каналів бракувало: Віталій зрозумів, що влог – добрий інструмент предметно говорити про кіно й розвивати україномовний сегмент у мережі. З часом зосередився на українському кіно, бо, каже, те цікаве для аудиторії й потребує підтримки. Нині на каналі огляди прем’єр, репортажі з фестивалів, ТОП-и фільмів, цікаві факти про кіно і тих, хто його творить, як-от актори дубляжу. Зараз «Загін Кіноманів» має 130 тис підписників. Вистрелити влогу допоміг зокрема й локдаун: люди зайшли додому, сіли перед екранами ґаджетів, а Віталій почав шукати нові теми й формати.Карантинний досвід підказав і тему для проекту в рамках Art Resistentia.

  Ольга Сумська розповіла про подробиці розлучення з Євгеном Паперним

//
Віталій Гордієнко

«Мені цікаво дослідити, як українське кіно пережило цю кризу і якими можуть бути його перспективи: маю на увазі зміни у фінансуванні, промоцію, виробництво і т.д. По суті ми перебували в об’ємній кризі й раніше, та з 2017-го почалося певне відродження – і зараз є страх, що воно затухне. Але насправді в нас усе рухається, як повинно, – індустрія розвивається і живе. І будь-яка криза – це рушій уяви», –говорить Віталій.

На початку року вже вийшов відеоогляд найочікуваніших фільмів 2021-го, де йшлося про такі стрічки, як «Я, Побєда і Берлін», «Погані дороги», «Інший Франко», «Довбуш», «Мавка», «навалу комедій» та ін. А вже скоро буде друга частина проекту – публічна розмова про кіно.

Танець-рефлексія про (само)цензуру

«RезистентністьЯ |голод, спрага і мистецтво|» – таку «виставу-роздуми про щасливого і нещасливого митця» у межах Art Resistentia представить «Tеатр танцю TiLO» (на головному фото). Тут не просто танцюють і навчають цього інших, а рух і танець досліджують, через них «спілкуються із соціумом про важливе». Пластичні рішення, пошуки форматів стають результатом багатоденних рефлексій і розмов про рух та певну проблему.

«Tеатр танцю TiLO»

У зафільмованій виставі про опірність та мистецтво, про труднощі у творенні й боротьбу митця – зі світом та зі собою – беруть участь Галина Щупак, Роксолана Наквацька, Віталія-Юлія Васьків, Тетяна Боднар, Соломія Вороняк, Людмила Мацюк.

«У центрі нашої уваги – воля й цензура, як зовнішня, так і внутрішня, що буває навіть більш радикальна, ніж зовнішня. Нас цікавить, як цензура впливає на творця, на його відчуття свободи, адже мистецтво бачимо не як щось вакуумне, а як те, що піддається впливу зовнішніх чинників», – розповідає режисерка-постановниця проекту Анастасія Байдіна, хореографка, одна з керівниць «Tеатру танцю TiLO».

«Tеатр TiLO» прагне створити платформу для розвитку мистецтва сучасного танцю та його інтеграції з іншими видами мистецтва. Від заснування, у жовтні 2017-го, команда реалізувала низку проектів, як вистави «сКрізь скло», «Під кутом» й «Привиди» за мотивами однойменного твору Чака Поланіка, відеоробота «Різні рівні», ролики для позиціонування брендів.

  15 травня – Борис і Гліб сівачі: історія, традиції та прикмети свята

Андеґраунд близький і далекий

Ще один учасник Art Resistentia перфомативний театр ДК NAZVA представляє виставу «Ейха». У команді проекту: музиканти Павло Гоц (контрабас) і Ярослав Яровенко (альт), майбутня режисерка, фотохудожниця Вікторія Дзизюк, гурт «We.Selo» у складі Марічки Чічкової (віолончель, вокал), Марти Боднар (колісна ліра, вокал) й Анжели Семчук (вокал).

ДК NAZVA

«Це вистава-пошук святості у львівському андеґраунді. Те, як колись вознесли і возвеличили Шевченка, Лесю Українку та Франка, зараз продовжують возвеличувати інших письменників, як Чубай чи Лишега, – і «дослідження» того, як робляться боги зі звичайних людей, ми й будемо провадити у нашій виставі. Це буде погляд у 60-80-90-ті й навіть у попередні періоди. Нині ми тісно спілкуємось і співпрацюємо з дня у день із людьми, які творили і творять андеґраундну культуру нашого міста. Львівський андеґраунд – настільки близький і рідний для нас, наскільки далекий і неосяжний», – розповідає Павло Гоц.

Назва «Ейха» відсилає до старозавітної книги «Плач Єремії» (що починається словом «Ейха!», тобто «Як!»): ДК NAZVA визначає свою виставу як порівняння андеґраундного Львова з біблійним сюжетом, творення аналогії між поневоленим юдейським народом і несформованими ідейними орієнтирами сучасних українців.

Основним рушієм вистав ДК NAZVA є музика (пише Ярослав Яровенко), яка в процесі обростає сенсами й формами. Серед попередніх проектів театру: карантинна вистава «Не болтай! generation», перфоманс «Екранізація», ін.

Post Scriptum: навіщо нам листи

Аудіотеатральний проект радіо «Скорбота» – пародія на традиційні радіо, де замість ведучого-оптиміста із «суперважливими» повідомленнями стриманий Євтимій Вухоляп меланхолійно розповідає, «як все насправді погано», – в рамках Art Resistentia презентує проект Post Scriptum.

Аудіотеатральний проект радіо «Скорбота»

Це подкасти й аудіовистава на основі листів відомих людей: літераторів, акторів, вчених. Уже вийшла серія тематичних подкастів: листи до дітей, коханих, еротичні листи, листи з будинку «Слово» тощо. Є тексти, що не потрапили до своїх адресатів, як-от звернення Франца Кафки до батька чи лист із дна океану, що йшов до адресатки 77 років. Або ж лист відомого фізика Річарда Фейнмана до дружини, котра померла молодою, що його науковець носив при собі чи не 40 років. Словом, що не текст, то захоплива історія.

  Вітаємо Тетян з Днем Ангела: красиві привітання дочкам, подругам, колегам

«Це спроба нагадати про красу і цінність, яку дає нам листування. Дуже шкода, коли такі тексти, наповнені хорошим змістом, валяються на полицях чи десь в інтернетах. У листах, котрі ми обрали, є дуже багато речей, які варто почути, а також навчитись бачити себе і власний почерк. Бо в час, коли все у коротких текстових повідомленнях, ми забуваємо, яким є наш почерк, які ми, коли напишемо щось від руки – собі чи людині, яку любимо, і яка це зрештою сміливість писати іншому правду,» – говорить Василь Колісник, актор, режисер, програмний редактор і голос радіо «Скорбота».

Проекту передувала справжня дослідницька робота: листи шукали, опрацьовували, перекладали, відтворювали контекст, в якому вони писалися. Власне, дещо, як-от чуттєві епістолярні послання Джеймса Джойса до дружини Нори Барнакл чи Фріди Кало до Дієго Рівери, завдяки проекту звучать українською вперше. У фіналі на нас чекає аудіовистава на основі листів і терапевтичних вправ за участю запрошених акторів та музикантів: Валерії Петрук, Миколи Берези, Орисі Савчин. У команді Post Scriptum, крім Василя Колісника, також Олександр Міщук, Яна Супоровська, Марія Микитенко.

7 червня розпочнуться онлайн-презентації мистецьких проектів від Art Resistentia. Цей проект із підтримки митців та мисткинь у Львові втілює Інститут стратегії культури та Мистецька майстерня «Драбина» за підтримки Львівської міської ради в рамках програми «Фокус на культуру».

Залишити відповідь