Актуальні новини

Що спільного у Жана Еффеля та Євгена Лисика

У Львівській опері, попри карантинні обмеження, готуються до прем’єри – 20 та 27 вересня на сцені театру буде представлений балет «Створення світу» Андрія Петрова. Постановку балету, який був репертуарі театру з 1972 року і кілька разів поновлювався, цього разу присвячують 90-річчю з дня народження художника-постановника Євгена Лисика (1930-1991). Саме з його оригінальними декораціями, що входять до Золотого фонду театру, відбудеться новітня прем’єра.

Ім’я Лисика майже невідоме сучасному глядачеві театру, хоча дослідники прирівнюють його талант з Пабло Пікассо та Ренато Гуттузо.

«Своїм мистецтвом він захоплював сучасників, його часто називали шістдесятником, адже його письмо абсолютно відрізнялося від соцреалістичних полотен інших театрів. Сьогодні Лисик – актуальний, сьогодні Лисик – сучасний», – зауважив генеральний директор – художній керівник Львівської національної опери Василь Вовкун.


Євген Лисик

Балет «Створення світу» яскраво відображає творчий метод художника: мазками пензля художник Євген Лисик водночас виявляв глибинний філософський зміст твору, а з іншого боку закладений ним підтекст, глядачі відчитували «між рядками». Адже попри тотальну цензуру, гумористичний зміст і навіть викривальний жартівливий ефект, цей балет на Львівській сцені отримав неочікуване концептуальне втілення, яке вразило самого композитора і сучасників.

Комікс про створення світу чи роздум про долю людства

В основі сюжету цього балету – малюнки французького графіка-карикатуриста Жана Еффеля. Автор сатиричних та політичних карикатур, він створив також популярний цикл на біблійну тематику – близько п’яти тисяч малюнків об’єднав під загальною назвою «Створення світу». Беручи за основу почерговість подій Старого Завіту, художник крізь призму гумору створює комікс, де головними персонажами є Бог, Янголи, Сатана, Адам і Єва. В СРСР комікс Еффеля отримав кілька перевидань. Таке дотепне та легковажне змалювання біблійних історій було прийнятним для радянської ідеології, адже вважалося, що у Еффеля сміх використовувався як засіб боротьби з релігією. Таким чином балет, за начебто біблійним сюжетом, а насправді з веселими і неглибокими персонажами, зміг постати на радянській сцені.

  Максим Галкін вирішив розставити всі крапки над "і" стосовно слухів про його зради

Постановка балету «Створення світу» Андрія Петрова на сцені Львівського академічного театру опери та балету (на той час – імені Івана Франка), відбулася вперше серед інших театрів України, а саме – 30 липня 1972 року. Перша постановка творилася у співпраці хореографа Михайла Заславського, диригента Семена Арбіта та сценографа Євгена Лисика. При чому видозміна основної концепції вистави належала саме Лисику: він одразу відмовився від комедійного аспекту балету, розгортаючи перед глядачем величну картину створення світу та її філософського узагальнення – становлення, випробовування людства і питання про його подальшу долю.


Сцена з балету «Створення світу»

Вже перше зображення Землі, втілене на величезному полотні-декорації – це крихітна планета, покрита польовими квітами, ніжно огорнута крилами ластівок та метеликів, що постає в своїй первозданній красі над безоднею Всесвіту. Це – зерно життя, якому потрібно прорости всупереч гріхам та спокусам, пройти кола пекла (що детально змальовані на сценографічних полотнах вистави) і пізнати цей світ. У фіналі Земля-матір сходить бліда і пустельна наче місяць із дитиною-людством у міцних обіймах. Колосальні враження, які справляли декорації Євгена Лисика на глядачів та його ідеї у трактуванні цього твору (які безумовно вплинули і на диригента та балетмейстера – адже Лисик виступив навіть редактором лібрето) описує товариш Євгена Лисика й відомий львівський митець Любомир Медвідь:

«Матір Лисика притискає до себе найдорожчий скарб із невтішною, безмежною тривогою, непогамованим розпачем. Вона жахається, оскільки бачить навколо надмір сміття, шлаків, ницості, безтямства, озлоблення, не гідних її материнської жертовності. Жартівлива й чисто естетична парабола “Створення світу” Петрова-Еффеля по волі Лисика отримує тривожний, грізний і трагічний сигнал».

Глядач моментально вловлював схожість й узагальнення зображення Землі-матері й лику Богородиці, що притискає до себе найцінніше – немовля, що приречене на страждання. Увесь біль та розпач Матері, яка передбачає катастрофу – виражений лише у погляді її очей, який, за спогадами очевидців, Лисик створював із величезною напругою.

  МОЗ та ВООЗ презентують "Мій герой – це ти", дитяча книжка про боротьбу з COVID-19

Художник Тадей Риндзак пригадував: «Лисик буквально з пензлем “кидався” на полотно, десятки разів перероблюючи, в несамовитому прагненні досягти такого погляду очей, щоб він міг пронизувати божественним променем тисячі сердець».


Сцена з балету «Створення світу»

Над балетом «Створення світу» Лисик працював не лише у Львові. У 1976 році, через 4 роки після прем’єри у Львівській опері, художник створював декорації цього балету для Державного академічного «Большого» театру опери та балету у Мінську (Білорусь). Сцена Мінського театру, що відзначається винятковими розмірами та глибиною, особливо приваблювала художника. Тут він співпрацював над постановкою з відомим балетмейстером Валентином Єлізар’євим. Балет досі залишається в репертуарі Мінського театру.

Збереження творчості Євгена Лисика

Поновлення балету «Створення світу» на сцені Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької у 2020 році із оригінальними декораціями Євгена Лисика приурочене до 90-ліття з дня народження художника. Та це не єдина ініціатива Львівської Національної Опери по вшануванню творчості митця.

Лисик не раз із сумом казав: «Оглядаючись назад, я відчував себе і свою творчість якимсь міфом – багато декорацій безповоротно загинули, зроблене наче йде в пісок». Надзвичайно важливими є збереження, реставрація та експонування робіт художника. Не один рік піднімається питання важливості створення музею Євгена Лисика, де б виставкова площа могла вмістити його полотна величезних розмірів.


Декорації до балету

На теперішній час готується до друку 3-томне видання із фотографіями декорацій вистав, малюнками художника та ескізами костюмів. Для цього видання на сцені Львівської Національної Опери спеціально відбувалася кількаденна фотофіксація в художньому освітлені більше 40 сценічних полотен Євгена Лисика.

В театрі також планується створення арт-простору, присвяченого Лисикові, та поновлення окремих вистав з його декораціями, зокрема, балету «Лускунчик» Петра Чайковського та опери «Золотий обруч» Бориса Лятошинського.

  Цьогорічний Zaxidfest скасували через заборону місцевої влади

Фото: Олександр Новіцький, Олена Храмова

Залишити відповідь