У празькому музеї відкрилася виставка про життя на Галичині наприкінці ХІХ ст.

Виставка «Стародавня Україна», експонати якої розповідають про життя на Галичині наприкінці ХІХ століття, відкрилася у Національному етнографічному музеї Чеської Республіки.
Про це розповів посол України в Чехії Євген Перебийніс, повідомляє Укрінформ.
«Ми готували цю виставку 2 роки. Життя Галичини наприкінці ХІХ століття показане через колекцію чеського дослідника Франтішека Ржегоржа, яка пролежала в запасниках більше 100 років. Аналогів деяких експонатів немає навіть в Україні», – сказав Перебийніс.
Посольство разом із Національним етнографічним музеєм Чеської Республіки та за допомогою Академії наук України організувало проведення цієї унікальної виставки. Вона буде демонструватись у Празі пів року, до 30 квітня 2020-го. Потім, як сподіваються організатори, поїде в Україну.
Відвідувачі можуть побачити не лише авторські фотографії Ржегоржа та зібрану ним велику колекцію предметів побуту жителів Галичини, й спеціально виготовлених на його замовлення моделей великих об’єктів, зокрема галицької садиби з обійстям. Колекція містить низку надзвичайно цінних та рідкісних експонатів: ікон, зразків вишивки, фотографій. На відкритті експозиції виступив аматорський колектив «Лісоруб» із села Великий Бичків, що на Закарпатті. Музиканти супроводжували вернісаж автентичними мелодіями та піснями, а також частували охочих звареним на вогні карпатським баношем.
Франтішек Ржегорж народився 16 грудня 1857 року в селі Стєжери біля міста Градец Краловий. У липні 1877-го Ржегоржі переїхали в пошуках кращої долі до галицького села Вовків біля Львова. Вивченню та документуванню галицької культури Франтішек присвятив усе своє життя. Він дуже комплексно описав життя в Галичині і на Буковині. Помер Ржегорж 6 жовтня 1899 року, залишивши по собі величезну колекцію.
У музей, окрім предметів високої мистецько-декоративної вартості (окремі частини іконостасу, писанки, оздоблена кераміка, скло, елементи святкового вбрання, цінні вишивки чи єврейські вирізані картинки), потрапили також предмети щоденного вжитку, моделі землеробських знарядь і предмети, пов’язані із календарною та родинною обрядовістю.

Залишити відповідь