У Львові (12 червня) та у Києві (13 червня) відбудуться покази французького документального фільму «Математики, які “нагнули” Кремль» (Ces mathématiciens qui fait pliént le Kremlin).
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1612371 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1612371{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }
Режисер Матьє Шварц розповідає у своїй картині про долю українського дисидента Леоніда Плюща (1939-2015), який став жертвою радянської каральної психіатрії. Його врятували завдяки втручанню європейських вчених.
З 1972 по 1975 рік математики, об’єднані навколо Лорана Шварца, французького лауреата медалі Філдса, проводили кампанію на Заході за звільнення українського колеги Леоніда Плюща, звинуваченого радянською владою в дисидентстві та ув’язненого в психіатричній лікарні. Боротьба, яку очолював Комітет математиків, не лише змусила Кремль поступитися та звільнити Плюща, але й змусила Французьку комуністичну партію дистанціюватися від Москви, що стало важливим кроком у політичному житті Франції.
15 січня 1972 року 33-річного Леоніда Плюща заарештували. Математик за фахом, він належав до невеликої групи правозахисників в СРСР. Його дружина Тетяна звернулась до французьких математиків на чолі з Лораном Шварцом, першим французьким лауреатом медалі Філдса, який зумів об’єднати сотні колег по всьому світу, щоб вимагати його звільнення.
Кадр з фільму
До того часу єдиними відомими на Заході опонентами Радянського Союзу були дисидент академік Сахаров та Алєксандр Солженіцин, автор «Архіпелагу ГУЛАГ». Але завдяки Комітету математиків та наполегливості Тетяни Плющ справа Плюща зробила видимими й українських дисидентів.
Документальний фільм, знятий режисером Матьє Шварцом, базується на неопублікованих та ексклюзивних свідченнях Тетяни Плющ, дружини Леоніда, а також на свідченнях Мішеля Бруе, ключової фігури в комітеті математиків та інших свідків подій.
Головним спікером у фільмі є Мішель Бруе. Також серед активних учасників «справи» Плюща був і Лоран Шварц (1915-2002), перший француз, нагороджений медаллю Філдса (1950). У 1966 році Александр Гротендік (1928-2014), який зробив свою кар’єру у Франції, відмовився приїхати до Москви, щоб отримати свою медаль Філдса, найвищу нагороду в цій дисципліні. У 2022 році математики скасували міжнародний конгрес, який мав відбутися в Москві, щоб висловити своє несхвалення вторгнення в Україну.
Про ці паралелі ми говорили із режисером, Матьє Шварцом, якому Лоран Шварц доводиться двоюрідним дідусем. Режисер зазначив, що навіть тоді, у 60-70-х роках минулого століття важелів впливу на СРСР було більше, ніж на теперішню Росію, проте і зараз наукова спільнота Франції намагається протистояти злочинному режиму Путіна.
«Якщо для СРСР було болючим ударом те, що комуністична партія Франції відвернулась від Москви, то сьогодні Путіну байдуже до всього. Тож, яка каже Мішель Бруе, ми опинилися в такій самій ситуації, проте вона набагато складніша», – розповів ZAXID.NET Матьє Шварц.
«Проте кілька людей підійшли до мене після фільму і сказали: «Цей фільм дав нам надію на перемогу. Ми бачимо, що насправді якщо щось робити, не зупинятись, це може спрацювати», – додав він. Утім, говорить Матьє Шварц, звісно, говорити про усю Францію складно.
«Зіткнувшись з диктатурою, ми знаходимо серед математиків усілякі погляди, від найсміливішого бійця опору до найганебнішого колаборанта», – цитує з цього приводу Le Monde ще одного лауреата медалі Філдса (2010 року) Седріка Віллані.
Проте уже сама назва документального фільму не залишає сумнівів щодо результату цієї історії. У 1976 році Кремль нарешті здався. Леоніда Плюща справді звільнили після чотирьох років ув’язнення, три з яких він провів у психіатричній лікарні, де проходив необґрунтоване лікування. Натуралізований француз, він помер у 2015 році.
Цей успіх значною мірою завдячує відданості Мішеля Бруе, який був членом комуністичної партії Франції та зумів мобілізувати її членів (у ті роки вона ця політична сила була досить впливовою, і СРСР не міг зовсім з нею не рахуватись). У звільнені Плюща також брали участь і Анрі Картан (1904-2008), який брав участь у відбудові академічної системи Франції після війни, та Лоран Шварц, відомий своїми численними виступами проти воєн в Алжирі та В’єтнамі.
Математик брав участь у розслідуванні та оприлюдненні вбивства та тортур французькою армією в Алжирі свого колеги Моріса Одена (1932-1957). Цей епізод також міститься у фільмі, що чергує архівні кадри та сучасні інтерв’ю. Таким чином, за словами режисера, він намагався поєднати емоційність викладу та точність історичних подій. У фільмі використані матеріали і з приватних архівів учасників подій, і з державних архівів Франції.
Успіх фільму також полягає в тому, що він нагадує нам про те, що особиста справа Плюща не лише змусила Кремль піти на поступки. Ця приватна історія стала однією із тих, завдяки яким було зруйновано радянський режим.
У Львові показ фільму відбудеться 12 червня о 18:00 у Центрі Шептицького.
Довідка. Після вивчення історії Матьє Шварц понад двадцять років працював журналістом, спочатку репортером, а потім редактором. Потім він перейшов до написання сценаріїв та режисури документальних фільмів.
У 2018 році він зняв свою першу документальну драму для Arte «Пастер-Кох: Дуель велетнів у країні мікробів», потім «Наполеон-Меттерніх: Початок кінця» та нещодавно «Ейфель: Війна веж». Він також зняв анімаційний документальний фільм для Arte «Наполеон: Доля та смерть».
У 2025 році вийшли в ефір ще два документальні фільми: «З озброєними громадянами!», документальна драма для Arte, та «Математики, які “нагнули” Кремль», для LCP (парламентський телевізійний канал у Франції).
