Актуальні новини

Весільний обряд «заплітання долі» зі Стрийщини зарахували до культурної спадщини

Міністерство культури та стратегічних комунікацій внесло весільний обряд «заплітання долі» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Такий звичай здебільшого побутує у Стрийському районі на Львівщині, а також інших регіонах України з певними місцевими особливостями. На сайті МКСК розповіли, як і коли цей ритуал проводять.

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1614943 { min-height: 180px !important; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1614943{ margin: 0!important; } .mobile-branding-wrapper { min-height: 200px } }

Обряд «завивання віночка» проводять перед весіллям, зазвичай у четвер чи п’ятницю. Його здійснюють, щоб передати родинні цінності, побажати молодому подружжю щасливої долі, вшанувати природу та виявити повагу до батьків. Плетіння віночка супроводжується обрядовими текстами і піснями.

«Вважається, що віночок і доля мають бути зшиті суцільною ниткою без вузликів – тоді життя подружжя буде спокійним і безконфліктним. Вінок та долю плетуть тільки тим, хто вступає у шлюб уперше», – пояснюють у МКСК.

Спочатку наречені, дружки та дружби йдуть в ліс чи на луг збирати барвінок, співаючи обрядові пісні. Вимиті та висушені рослини несуть до церкви освятити. Молоді йдуть до сповіді. Після цього вносять обрядові символи – барвінок, весільний коровай, «колачі», зерно, мед та солод.

Весільний коровай теж прикрашали барвінком (фото МКСК)
Весільний коровай теж прикрашали барвінком (фото МКСК)Весільний коровай теж прикрашали барвінком (фото МКСК)Весільний коровай теж прикрашали барвінком (фото МКСК)

Батьки нареченої беруть участь у ритуальному розплітанні коси, розчісуванні волосся нареченої, заплітанні та прикрашанні його барвінковим віночком з колача. Це підготовка доньки до заміжжя.

«Кульмінаційним моментом є ритуал “посаду”, що символізує остаточне поєднання двох родів. Він включає викуп “барвінкової долі”, виголошення “прощі” молодими, батьківське благословення та громадське схвалення шлюбу з частуванням гостей (обряд “дарин”)», – розповідають етнографи.

Подружжя берегло «барвінкову долю» і після весілля (фото МКСК)
Подружжя берегло «барвінкову долю» і після весілля (фото МКСК)Подружжя берегло «барвінкову долю» і після весілля (фото МКСК)Подружжя берегло «барвінкову долю» і після весілля (фото МКСК)

  Успіння Пресвятої Богородиці (Обжинки) 28 серпня: історія, традиції та обряди

Після цього батьки нареченої передають «барвінкову долю» – кладуть під іконами або на стіл перед молодятами велику гірлянду з барвінку та запашних квітів. До цього моменту її ховали від лихого ока. У деяких селах вінки для нареченої та нареченого плетуть окремо в них вдома, а тоді разом плетуть спільну «барвінкову долю». Після весілля подружжя зберігало вінки як оберіг сімейного щастя.

Залишити відповідь