Вишиване Євангеліє від Матвія рівненської майстрині Олени Медведєвої потрапило до Книги рекордів України. Над створенням унікального фоліанту вона працювала упродовж двох років. Рукотворна книга налічує 60 сторінок і важить 9 кілограмів 400 грамів.
Євангеліє вишите по-особливому – Олена Медведєва використовує авторські літери, які виконує у техніці стебнівки. Цей шрифт майстриня запатентувала. Під час роботи вона використовувала червоний та чорний кольори. А перша літера зроблена з візерунком – рослинним орнаментом. До речі, в першодрукаря Івана Федорова теж було схоже оформлення Біблії.
Олена Медведєва відома як авторка оригінальних арт-буків, серед яких є мереживна, різьблена, вишита, солом’яна, шкіряна, бурштинова книги. У колекції майстрині є 4 вишиті Євангелія. Усі вони доволі великого формату. Це фоліанти. Однак для рекорду вибрали Євангеліє від Матвія, бо воно найбільше.
Рекорд встановили в Літературному меморіальному музеї Тараса Шевченка в Києві. Євангеліє від Матвія визнали першою в Україні найбільшою книгою, вишитою вручну.
«Зазвичай я працюю не над одним арт-буком – у мене в роботі одночасно кілька проектів. Але до того, щоб вишивати Євангелія, я готувалася: поїхала в Ізраїль, щоб отримати благословення. Мені потрібно було зануритися в культуру, атмосферу, побути на тій землі, де ступали ноги Ісуса Христа, під тим небом, де він молився, побачити Вифлеєм і річку Йордан. Та вуличка, якою Ісус йшов на Голгофу, звичайно, дуже змінилася. Але коли ти ступаєш нею зараз і усвідомлюєш все те, що відбувалося там дві тисячі років тому, відчуття неймовірні, – пояснює Олена Медведєва. – Взагалі ця поїздка до Ізраїлю стала наче обов’язковим додатком до Євангелій. Коли я їх вишивала, то знала, що таке гора Преображення (а в Матвія якраз вишивається Нагірна проповідь, починаючи з п’ятого розділу). Я була на цій горі і читала там Євангеліє. Від цього просто мурахи бігали по шкірі. То справді сакральний момент. Коли я працювала над фоліантами, то знала, як це – занурити ноги в озеро Генісаретське, бачила, як над ним заходить сонце, і могла уявити ту бурю, яку втихомирив Ісус. Тобто я не просто вишивала ці Євангелія. Я їх прожила».
Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне
*/
