29 липня — Афіногенів день: історія, традиції та прикмети свята. Найкраще сьогодні піти в гості або запросити друзів до себе і влаштувати веселий вечір, тоді удача буде супроводжувати весь рік.

Афіногенів день одне з народних літніх свят, яке православні християни відзначають 29 липня щорічно. Прийнято згадувати про мученицьку смерть єпископа Афіногена і його десяти учнів, які постраждали від Великого гоніння християн. За старих часів цей день віщував початок жнив, збору врожаю. Безліч прикмет, описаних нашими предками, і сьогодні підтверджують свою правильність і точність, інформує Ukr.Media.

Історія свята

На початку IV століття римський імператор Діоклетіан піддав гонінням всіх християн, які звернулися до віри Божої. У місті Севастія (сучасний Сівас) ігемон Філомарх влаштував пишні святкування, з підношеннями для ідолів, щоб перевірити населення на переконаність і приналежність вірі. Однак присутні жителі відмовилися поклонятися язичницьким богам, заявивши, що вони християни, які визнають одного Бога — Ісуса. Тоді Філомарх наказав солдатам побити присутніх, а наближений до воєначальника командир розповів, що в селі Підахфойя в монастирі проживає єпископ Афіноген. Саме він став проповідувати християнську релігію, чим схилив більшість жителів міста відмовитися від ідолопоклонництва. Військовий загін попрямував до монастиря, але не знайшов самого Афіногена, захопив десять його учнів-ченців.

Дізнавшись від очевидців, що сталося в місті і монастирі, Афіноген особисто прийшов до Філомарха з вимогою відпустити його учнів. Але жорстокий начальник кинув єпископа в темницю до учнів. Ченці відмовилися принести дари ідолам і зректися своєї віри. Тортури, жорстокі побиття учнів на очах Афіногена не дали результату. Після всіх десятьох обезголовили. Сам Афіноген так само обрав шлях утвердження віри і просив лише про одне — стратити його в стінах монастиря. Ігемон Севастії виконав його прохання і близько 311 року Афіногену усікли голову.

Жителі міста поховали святого і його учнів у стінах монастиря. Пізніше для щорічного шанування всі християни Севастії і ближніх міст приходили до місця поховання, щоб помолитися, висловити свою переконаність, послідовність вірі, яку проповідував їм Афіноген. Повір’я свідчать, що перед своєю смертю святий Афіноген почув голос Божий, який кликав його до себе для зустрічі з учнями на небесах.

  Відома співачка Тіна Кароль розповіла, про який подарунок на День народження мріє її син

Традиції та обряди

На Афіногенів день припадає початок жнив, тому традиції, звичаї пов’язані із землеробством, збором врожаю, заготівлею припасів. Так в сім’ях старша жінка повинна була зрізати перший сніп — іменинний. Його приносили додому і ставили в «червоний» кут біля ікон. Вважалося, що зерна з іменинного снопа мають цілющу силу, тому їх використовували при хворобах як лікування. Порожні колоски віддавали худобі, щоб була здоровою. Частина зерен з першого снопа обов’язково залишали як насіння на посів майбутнього року.

Саму ниву жали не повністю — завжди в кінці залишали окремі колоски на корені. З цих колосків плели так звану “бороду Іллі”, адже через три дні починався Ільїн день. Після плетінь ніхто не повинен був торкатися до неї, так як вона призначалася слов’янському божеству.

До кінця липня дозрівали всі їстівні гриби, які були невіддільною частиною столу, зимових заготовок, кулінарних страв. Після 29 липня починався їх активний збір, заготівля, а грибні страви на столах були частими делікатесами. Однак на Афіногена в ліс не можна було заходити ні під яким приводом. Вважалося, що там гуляє нечиста сила, яка може накликати біду, затягнути в ліс, напустити хвороби. Якщо необхідність змушувала пройти через ліс, то слід було рухатися мовчки, кінному спішитися, а дітей взяти за руку.

Рибалка в цей день так само була під забороною через нечисту силу — вона могла потягти під воду. Двір і підлоги в хатах не підмітали, щоб не порошити, не кликати бісів до житла. А ось відвідування церкви було обов’язковим. Молитися особливо тяжким грішникам належало старанно, інакше велика ймовірність стати одержимими.

Прикмети

  У Луцьку презентують проект «1429: З’їзд європейських монархів у Луцьку”

У цей день наші предки помічали повторювані щорічні явища і складали прикмети, приказки.

  • Туман густий — для грибів, короб не буде порожній;
  • Шуліки високо піднімаються — спека наближається;
  • Перший колосок Афіногену, останній Іллі на бороду;
  • Літо закінчується — птах замовкає;
  • Бадилля поникло і пожухло — чекайте дощу;
  • Пройшов Афіноген, забрав світлих днів (ночі ставали довшими, дні скорочувалися);
  • Дощ капає, а сіно пріє;
  • Той, хто знайде траву ріжки проживе рік в достатку і ситості;
  • Небо ясне безхмарне — наступного ранку дощі підуть;
  • Миші польові посіви гризуть — чекайте довгої і суворої зими.