7 липня — Івана Купала: історія, традиції та прикмети свята. Сьогодні не можна скаржитися на своє життя, долю, здоров'я, ті чи інші погані події, ситуація ще більше погіршиться.

Більшість народних свят тісно переплетені з язичницькими повір’ями, які були вельми зручно покладені на православно-церковну тематику, інформує Ukr.Media.

Найбільш відомим з них є свято Івана Купала. Воно відзначається щороку в ніч між 6 і 7 липня. Церква в цю пору святкує Різдво Іоанна Предтечі — одного з найбільш значущих і шанованих святих у всьому єдиному християнському пантеоні. За переказами він хрестив Самого Христа.

У дохристиянські часи, в цей час відзначалася пора літнього сонцестояння і в кожному селищі на Русі, через розпал величезних багать жерці прославляли Ярило, слов’янського бога сонця. З приходом християнства, дата була “віддана” Предтечі Іоанну Хрестителю.

Історична довідка

Іоанн народився в 1 ст. до н. е. на території Галілеї в родині помісного священника. З раннього дитинства він ріс в благочесті і в міру дорослішання вибрав стезю пустельника, проживши більше трьох десятиліть на самоті в пустелі. У цей час він знайшов пророчий дар і першим передбачив появу на Землі Спасителя.

Ще до початку своєї активної місіонерської діяльності, молодий Ісус відвідав Іоанна, який на той момент вже був в роках, і прийняв з його рук хрещення, наказавши тому залишити пустелю і піти проповідувати Слово Боже.

Святий Іоанн не посмів не послухатися. У своїх мандрах він здійснював багато чудес: зцілював хворих, піднімав в пустелі з-під землі животворні джерела, заздалегідь передбачав руйнівні війни, посухи і неврожаї. Святий був страчений за наказом тодішнього правителя Галілеї Ірода Антипи, після того як прилюдно викрив намісника в співжитті з дружиною брата.

Народні традиції та обряди

На Івана Купала церквою традиційно служилося всенічне богослужіння. Більш же простий мирський народ вважав за краще збиратися біля берегів різних водойм, де за старими традиціями влаштовувалися галасливі застілля з піснями, танцями і різноманітними конкурсами на силу і спритність.

  Вінницький обласний краєзнавчий музей запрошує на нічні екскурсії до Мавки

Після чого молодь відокремлювалася від маси бенкетуючих і підпалювала великі багаття. Навколо них влаштовувалися ігрища зі співами і хороводами до самого ранку. Там же спалювалося опудало (купальське дерево), що символізує весну, і наступав «повноцінний» прихід літа.

Попри те, що святкування проходило біля води, в цю пору було строго заборонено купатися, бо вважалося, що 7 червня водна нечисть особливо сильна і запросто може потягти невдалого водолаза у вир.

Незаміжні дівчата в цю ніч ворожили на судженого. Для цього вони плели великий вінок з польових трав, який пізніше пускався по водній гладі із запаленою свічкою в центрі. Та дівчина, вінок якої не потоне, а пропливе довше за всіх і не згасне свічка, вважалася особливо щасливою — їй обіцяли швидке заміжжя, достаток в будинку і міцний щасливий шлюб.

Також на свято було заведено спалювати старі речі, а народні цілителі в ніч з 6 на 7 липня відправлялися в найбільш дрімучі місця, за особливо сильними цілющими травами і корінням.

Повір’я та прикмети

  • Побачити змію на свято — до великого жалю і клопотів;
  • У ніч гулянь небо чисте і зірки яскраво мерехтять — урожай овочів буде раннім і рясним;
  • Кому пощастить в цю ніч знайти квітку папороті — знайде небувале щастя, багатство і незабаром знайде свою любов;
  • Якщо пара зможе перестрибнути купальське багаття не розтискаючи рук, то їх шлюб буде довгим і щасливим;
  • Хто вмиється ранковою росою після свята, до зими не знатиме ніяких хвороб.