Актуальні новини

Археологи показали артефакти з могильників римського часу на Львівщині

Львівські науковці вже кілька років досліджують могильник у прикордонному селі Карів, що належить до Червоноградського району. Його датують першими століттями нашої ери і там знайшли поховання різних культур – германських, балтських і слов’янських з давньоримськими предметами побуту. Та у 2021 році археологи натрапили поруч на ще одне поховання, яке належить культурі племен готів.

Дослідники віднайшли поховання з обрядовими предметами та заглиблену споруду, призначення якої ще вивчається.

@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace1533435 { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; } .simple_marketplace_news_list #mobileBranding1533435{ margin: 0!important; } }

«У похованні, крім людських решток, археологи знайшли фрагменти двох скляних кубків, аналогів яких в Україні немає. А також: уламки рогового тришарового гребеня, бронзову застібку (фібулу), частини дерев’яної скриньки, оббитої бронзовими пластинками з декоративними цвяшками і половинку жетона з білого пастового скла. Такі жетони використовували для римських настільних ігор», – повідомили 4 січня у департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

фото археологічної експедиції у с. Карів

ZAXID.NET поспілкувався з керівником експедиції, доцентом кафедри археології ЛНУ ім. Франка Ярославом Онищуком про результати досліджень. Він розповів, що нове поховання належить до вельбарської культури (поч. 3 століття н.е.), яку залишили східногерманські племена готів.

«Вона приблизно на 50 років молодша, ніж цей могильник, що ми досліджували перед тим. Це поховання багатої людини і ще один об’єкт, поки що невідомий. Ми продовжимо його вивчати», – зазначив Ярослав Онищук.

Загалом дослідження у Карові розпочалися у 2017 році, коли місцеві мешканці знайшли на цьому місці давній меч та інші вироби і передали їх в Історико-краєзнавчий музей м. Винники.

Ярослав Онищук розповідає, що це був могильник із 12 кремаційними захороненнями, які не представляють культуру одного племені. Там знайшли матеріали германців – поховальний казан для праху із підвісами у вигляді голів свебів (племена, що проживали між Віслою і Рейном, а також на середньому Дунаї і виділялися тим, що заплітали волосся у вузол), західних балтів (традиція поховання людини разом з головою коня), горщики венедів (можливо, ранньослов’янське населення). Це 170-180 рік нашої ери, період варварської коаліції германських, балтських та інших племен проти Римської імперії.

  У «Я Галереї» триває виставка Карла Звіринського «Ліс. Потойбічне»

«За звичних обставин вони не могли змішатися. Тільки якісь незвичайні події могли їх звести докупи. Тому ми їх датуємо періодом Маркоманських війн на середньому Дунаї. Тоді племена свебів, квадів і маркоманів почали нападати на Паннонію і розв’язали війну. До них підтягнулися інші варварські племена. Коли римляни їх розгромили, частинка їх втекла звідти і прийшла на нашу територію», – пояснив ZAXID.NET Ярослав Онищук.

фото ZAXID.NET

За його словами, на Львівщині є щонайменше 7-8 місць, де знайшли їхні матеріали. Ці племена тут жили приблизно 50-70 років, аж поки не прийшли на початку III ст. нашої ери на наші землі з території Балтики, з устя Вісли інші германці. Власне у 2021 році археологи почали проводити розкопки в іншому місці в Карові і натрапили на поховання готів та інший, наразі невідомий об’єкт цих племен.

Взагалі, за словами Ярослава Онищука, такі матеріали не притаманні нашим землям, бо ми були віддалені від римських кордонів. Але це унікальні знахідки не тільки для України, але й Європи. Найціннішими є бронзовий поховальний казан з підвісами у вигляді чоловічих голів свебів, що є третьою такою знахідкою у світі, також частина рогу для пиття – ритон з ланцюгом з емалями.

Усі знахідки з археологічних досліджень у Карові 2017-2020 років можна оглянути в історико-краєзнавчому музеї у Винниках. Знахідки 2021 року ще опрацьовують і дослідження продовжать.

Залишити відповідь